Українці і німці: культурні особливості у бізнесі не можна недооцінювати | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 26.06.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Українці і німці: культурні особливості у бізнесі не можна недооцінювати

Економічна співпраця між Україною і Німеччиною швидко розвивається. Утім, виявляється, що різний менталітет німців і українців іноді призводить до непорозумінь, які можуть зашкодити співпраці.

default

Один із таких прикладів, виступаючи на нещодавній інвестиційній конференції у Франкфурті-на-Майні з власного досвіду навів фахівець німецької консалтингової компанії Rödl&Partner Клаус Кесслер. «Один із наших мандантів на спеціалізованій виставці познайомився з українським виробником металевих конструкцій для опалювальних систем. З’ясувалося, що німецька й українська фірми були би ідеальним доповненням одна для одної. Отже, вони вирішили співпрацювати і разом опановувати ринки Східної Європи», - розповідає Клаус Кесслер.

Екскурсії, театри, шашлики

За його словами, вже незабаром німецький підприємець на запрошення потенційного партнера приїхав до України. Прийняли німця на славу: екскурсії, похід у театри, ресторани, знайомство з сім’єю, запрошення на вечерю додому, шашлики і так далі. Звичайно показали німцю і виробництво на підприємстві. Але радше лише мимохідь. Потім був візит у відповідь, продовжує Кесслер: «Представники німецької фірми підготували на вивчення української сторони всі документи, необхідні для підписання угоди про заснування спільного підприємства. Дуже ретельно були підготовлені дані про підприємство, його рентабельність, місце на ринку і так далі. Але українця все це не дуже цікавило. Він вийшов з літака разом зі своїм сином, з двома пляшками вина і букетом квітів. Він хотів глянути на фабрику, а потім познайомитися із сім’єю, їздити на екскурсії, їсти, пити, спілкуватися. Документи його цікавили менше за все», - каже консультант.

Непорозуміння

Що ж зрештою вийшло з цього, здавалося, «маленького» непорозуміння? А те, що попри очевидну економічну доцільність спільне підприємство так і не було створене. Про що український підприємець, до речі, неабияк шкодував. Адже він щиро хотів побудувати довірливі стосунки і довгострокову співпрацю. Але прагматичному німцеві, як виявилося, забракло терпіння. Він просто не зрозумів доброзичливості українця і вирішив, що співпрацювати з ним ненадійно. Цей приклад, як наголошує консультант Клаус Кесслер, свідчить про те, що культурні відмінності не можна недооцінювати. То ж треба зважати, що німці хоча і цінують щирі людські стосунки з діловими партнерами, але прагнуть швидко переходити до діла.