Українці у Німеччині та Польщі: різні діаспори? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.05.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Українці у Німеччині та Польщі: різні діаспори?

Німецькі та польські вчені вирішили поближче познайомитися з українцями, що живуть у Польщі. DW про результати їхніх досліджень.

Представники української діаспори під час благодійної фотосесії у генконсульстві України в Мюнхені (архівне фото)

Представники української діаспори під час благодійної фотосесії у генконсульстві України в Мюнхені (архівне фото)

Берлінський Інститут європейської політики (IEP) та варшавський Інститут публічної політики (ISP) провели у Польщі та Німеччині спільне дослідження українських діаспор у цих двох країнах. Його автори вважають, що українці, які проживають у Євросоюзі, можуть допомогти імплементації європейського способу життя та європейських цінностей в Україні, стати посередниками під час встановлення двосторонніх контактів, поділитися досвідом, накопиченим за час проживання в країні ЄС.

Для початку, однак, треба сказати, що являють собою українські діаспори в Німеччині та Польщі. Цим й зайнялись співробітники двох інститутів. Результати свого дослідження вони представили 26 травня у Берліні.

Скільки українців в Німеччині…

У Німеччині за останні десять років число українських громадян зросло в кілька разів. 1995 року їх було близько 30 тисяч, зараз - майже 130 тисяч, дві третини з них - жінки. Більшість українців та українок перебувають у Німеччині за сімейними обставинами (вийшли заміж за німців), навчаються чи працюють.

Українських студентів, приміром, в німецьких ВНЗ стільки ж, скільки французьких - близько шести тисяч. А ось українських біженців - одиниці. 2015 року з проханням про надання притулку в Німеччині до німецької влади звернулись 4658 громадян України. Позитивну відповідь отримали лише 54 людини.

Всього в Німеччині проживають понад вісім мільйонів іноземців (9,3 відсотка загального населення в 2014 році), і на тлі таких численних громад як турецька (1,5 мільйона), польська (670 тисяч) чи італійська (570 тисяч) українська діаспора ледь помітна. Зовсім інша річ - Польща.

… і скільки у Польщі

На відміну від Німеччини у Польщі частка мігрантів вкрай мала і складає всього 0,1 відсотка населення. Але найбільша група іноземців - саме українці. На другому місці - росіяни, на третьому - білоруси, на четвертому - в'єтнамці.

Агнешка Лада

Агнешка Лада

Торік, розповіла Агнешка Лада з ISP, Польща видала українцям 900 тисяч віз для тимчасового перебування та роботи в країні. "Якщо в Берліні на кожному кроці лунає турецька, арабська, польська чи італійська мова, - зазначила вона, - то єдина іноземна, яку я чую скрізь у Варшаві, - це українська. Чи російська, якщо мігранти зі сходу України". Ще більшою популярністю, ніж німецькі, користуються в українців польські вузи. За навчання, щоправда, потрібно платити, але, наголосила Лада, 27 тисяч українських студентів в Польщі (це половина всіх студентів-іноземців) вважають, що краще це робити офіційно й отримувати європейську освіту, що обіцяє досить добрі перспективи, ніж по-чорному завдяки хабарам в самій Україні. Істотна відмінність від українців у Німеччині полягає у тому, що в Польщі є визнана українська національна меншість - від 40 до 65 тисяч осіб. "Ця група має особливий статус, - розповіла Агнешка Лада, - має особливі права, досить добре організована та отримує фінансову підтримку від держави".

Майдан та діаспора

До відомих подій в Україні наприкінці 2013 - на початку 2014 року українська діаспора в Німеччині була, радше, пасивною та інертною. Якщо її представники чимось і займались, розповів Юліан Плоттка із IEP, то підтримкою національно-культурних традицій.

Ситуація, за його словами, радикально змінилась після Майдану, який призвів до численних, а іноді й спонтанних політичних акцій українців, що проживають у Німеччині, - демонстрацій, мітингів, пікетів, інформаційних кампаній, ініціатив, спрямованим на надання допомоги пораненим у Києві, а згодом - українській армії. Потім, вказав Плоттка, дії української діаспори стали більш організованими та професійними. Майдан, анексія Криму, війна на Донбасі та російська пропаганда стали каталізаторами громадянської активності українців, що живуть у Німеччині, заявила його колежанка Людмила Мельник.

А ще, додала вона, їх обурив брак української перспективи в німецькому громадському дискурсі, зокрема той факт, що в Німеччині Україну часто ставили на одну дошку з Росією та взагалі мали досить невиразне уявлення про їхню батьківщину.

Близькість душ

Автори дослідження звернули увагу на відмінне ставлення польського та німецького суспільств до конфлікту в Україні, що виявилося, приміром, у тому, що в Німеччині активну діяльність на підтримку нової влади в Києві спочатку розгорнули лише чисто українські ініціативні групи, а в Польщі - спільні польсько-українські.

"На відміну від Німеччини, у Польщі нікому не потрібно доводити, що Росія - агресор, - каже Агнешка Лада. - Це всім очевидно, тож не виникає питання про те, чи слід допомагати Україні, що є жертвою цієї агресії".

Крім того, в Польщі, за її словами, на відміну від Німеччини російська пропаганда безсила, поляки, на відміну від декого з німців, не сприймають її. Проукраїнські настрої у Польщі настільки сильні, заявила вона, що пропаганда російських ЗМІ жодної ролі не грає. "Поляки люблять виходити на демонстрації, протестувати, сперечатися, боротися за свободу, - каже Агнешка Лада. - І в українцях вони побачили близьку душу, певна річ, що їм треба допомагати".

А ось серед організацій, створених у Німеччині українцями, які порівняно недавно прибули сюди, є й такі, що підтримують сепаратистів на Донбасі. Але спроби залучити їх до дослідження виявилися марними. "На наші прохання про інтерв'ю, - розповів Юліан Плоттка, - ми або взагалі не отримали відповіді, або відповідь була негативною".

Дивитись відео 04:12
Now live
04:12 хв

Як і скільки українців отримали "блакитну карту"?

Аудіо й відео до теми

Реклама