Українці тепер можуть самі змінювати карту Google | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 14.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Українці тепер можуть самі змінювати карту Google

Українці тепер можуть самі додавати відсутню інформацію на Google-карті України за допомогою сервісу Google Map Maker. В інших країнах сервіс був запущений та успішно функціонує ще з 2008 року.

В результаті роботи сервісу Map Maker основна карта Google Map стає більш доповненою. Всі дані та зміни, внесені користувачами, не одразу публікуються та використовуються – вони проходять модерацію незалежних експертів Google. Хоча до її створення долучаються добровольці, остаточна карта є інтелектуальною власністю компанії Google. Для порівняння, у випадку з аналогічним сервісом OpenStreetMap, даними володіє спільнота учасників OpenStreetMap.

Пьотр Залевський, представник Google у Польщі розповідає, що Map Maker, який у серпні цього року з’явився в Україні та Польщі, дозволяє користувачам моментально долучатися до створення карт. "Ніхто не знає деталізованої місцевої інформації краще за людей, які там живуть. Ми віримо, що знання наших користувачів покращать карти Google та надійність інформації, яка в них вміщена",- розповідає Залевський.

Марина Тарасова, представниця Google в Україні

Марина Тарасова, представниця Google в Україні

Українські користувачі матимуть можливість редагувати безпосередньо на карті вже створені об’єкти. Також можна буде додавати нові об’єкти, наприклад дороги, залізниці, ріки, будівлі, ліси, водоймища та інші великі об’єкти.

На перший погляд, сайт є ідентичним Google Maps, так само доступні три режими, які дозволяють користувачам переглядати дані карти, супутникові зображення або їхню комбінацію. Доступні три види інструментів малювання: мітки, лінії для малювання доріг, залізниць, доріг, рік тощо і полігон для визначення меж, будинків, парків, озер та інших великих об’єктів.

Чому ж так довго?

Сьогодні цей сервіс існує у понад 200 країнах світу із 2008 року. Впровадження сервісу в Україні та Польщі тривало набагато довше, ніж в інших країнах. На запитання Deutsche Welle, чому Україна і Польща долучилися одними з останніх у світі, Пьотр Залевський пояснив: "Map Maker є частиною більш широкої ініціативи Google, покликаної вдосконалити якість та точність картографічної інформації по всьому світу. В тих країнах, де Map Maker з’явився раніше, карти з самого початку були дуже неповними. Тому "голодні" користувачі, які хотіли повніше представити світові свій регіон, мали можливість самостійно вдосконалити та розширити карти за допомогою простого сервісу".

Тож, судячи зі слів Залевського, в Польщі та Україні від самого початку карти Google були більш повними у порівнянні з іншим світом, а особливо країнами, що розвиваються. Протягом цих близько чотирьох років команда Google переважно працювала над тим, як найкраще інтегрувати наявні Google Maps до української та польської версій сервісу Map Maker.

Марина Тарасова, представниця Google в Україні, розповідає, що в країні так барилися із запуском Map Maker, тому що це один із поступових послідових кроків компанії на українському ринку. "Раніше ми вже запровадили такі сервіси як Google Navigation, Street View, оффлайн-карти для Android і ось тепер – Map Maker. Це комплексний продукт, і ми хотіли його як слід протестувати до того, як впроваджувати",- говорить Тарасова. У перші дні після запуску сервісу на карті України вже з’явилося багато нових доріг, будівель та мостів.

Українці не хвилюються про безпеку

Віктор Левандовський, голова Асоціації розвитку інтернет-простору

Віктор Левандовський, голова Асоціації розвитку інтернет-простору

Для того, щоб додати свою інформацію на карті, користувачі мають ввійти до сервісу зі свого облікового запису Google. "Синхронізовані облікові записи користувачів Google розробляються таким чином, що дозволяють збирати інформацію про них по максимуму – за допомогою в першу чергу Google-карт, пошти, індивідуального пошуку, який зберігає все, що користувач шукав через пошуковий сервіс",– розповідає DW Віктор Левандовський, голова Асоціації розвитку інтернет-простору. Це часто викликає занепокоєння щодо безпеки серед громадськості, особливо у європейських країнах, додає експерт.

Левандовський розповідає, що український споживач менше замислюється про безпеку в інтернеті, ніж, скажімо, споживач у Німеччині. Він згадує приклад німецького скандалу, який розгорнувся навколо картографічного сервісу Street View, коли на публічних зображеннях вулиць з’являлися люди, які не були попереджені і не хотіли цього.

Віктор Левандовський, голова Асоціації розвитку інтернет-простору

В Німеччині раіше був скандал навколо сервісу Google Street View

"Тоді Google припустився серйозного порушення, і німецькі користувачі одразу ж на нього відреагували. В Україні люди про такі речі менше замислюються. Якщо в Європі про це говорять, це на слуху, і люди ведуть боротьбу за свою анонімність, то в нас ще потрібно піднімати рівень розуміння таких речей",- вважає Левандовський. На його думку, українці не настільки обізнані у технологіях, вони у своїй переважній більшості не розуміють, що дані про них збираються, особливо в невеликих містах.

Безпека - в руках користувачів

Польський представник Google Залевський вважає, що користувачі самі мають контролювати, якою інформацією вони хочуть ділитися зі світом, а якою – ні. "Люди повинні довіряти модераціям, які існують для покращення інформації на карті. Ми приділяємо багато уваги тому, щоб наші користувачі були захищеними",- розповів у розмові з DW Пьотр Залевський.

Експерт з питань інформаційної безпеки Володимир Цібеленко розповідає, що одним із найкращих способів захисту в інтернеті є створення надійних та безпечних паролів на своїх облікових записах. "Сервіси Google попереджають та питають про згоду на обробку інформації про користувачів – для своїх баз даних та статистики. Якщо Google гарантує захист інформації про своїх користувачів, то він не може гарантувати, що сервер хтось зламає на викраде інформацію",– попередив у розмові з DW Цібеленко.

DW.COM