Українці стали краще розбиратися у роботі Європейського суду з прав людини | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.12.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Українці стали краще розбиратися у роботі Європейського суду з прав людини

Українці залишаються серед лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини, хоча кількість скарг поступово скорочується. В Україні зрозуміли завдання цього суду і скаржаться «по суті», пояснюють правники.

Європейський суд з прав людини, Страсбург

Європейський суд з прав людини, Страсбург

Європейський суд з прав людини технічно не справляється з численними скаргами, які надходять з країн Ради Європи. Аби заява скаржника не припала пилом у судовій інстанції слід складати її ретельно та професійно. Українці це вже усвідомили, констатує керівник громадської приймальні Харківської правозахисної групи Людмила Клочко. «Скарг стало не так багато як було раніше, але вони стали краще написанні, тому частіше доходять до комунікації і по ним приймаються рішення. Також більш кваліфіковані стали адвокати. Раніше просто люди вважали, що Європейський суд – четверта інстанція. Зараз так не вважають. А дійсно у скаргах описують реальні порушення конвенції», - каже Клочко.

Рішень поменшало

Разом з цим і рішень щодо України у Європейському суді з прав людини також значно поменшало. Протягом 2008 року їх було 93, а в минулі роки - до півтори сотні. Це не пов’язано з тим, що українці стали менше жалітися до цієї міжнародної інстанції, вважає заступник міністра юстиції України Валерія Лутковська. Вона переконана, що причина в перевантаженості суду, який не може ефективно розглянути всі подані заяви та в тому, що Україна ретельно аналізує скарги українців до Європейського суду, справно виконує за ними рішення та намагається зміни законодавство, аби усунути всі недоліки. «Україна - єдина держава на території Європи, яка на законодавчому рівні встановила процедуру виконання рішень Європейського суду, причому на всіх рівнях – і сплати справедливої сатисфакції, індивідуальних заходів та заходів щодо зміни національного законодавства. У зв’язку з тим, що у нас багато скарг через порушення розумних строків розгляду справи, ми розробили проект закону, який поданий у Верховну раду, аби був ефективний механізм усунення таких порушень», - розповідає Лутковська.

Кримінально-процесуальний кодекс: 13 років очікування

Правозахисники підтверджують: дійсно, українські ограни влади почали реагувати на рішення Європейського суду з прав людини. Втім, постійні політичні кризи у парламенті заважають законодавчо оформити цей процес, зауважує Людмила Клочко: «Ми чекаємо на прийняття кримінально-процесуального кодексу. Бо це була обіцянка ще при вступі до Ради Європи. І ось вже тринадцять років як ми пообіцяли змінити кримінально-процесуальний кодекс, але це все ще депутати не прийняли».

Представниця Харківської правозахисної групи наголошує, в Україні не слід припиняти інформаційної кампанії про можливість оскарження рішень національних судів у Європейському суді з прав людини. Адже інколи це єдина можливість домогтися правди.

Реклама