«Українцям не дають надію на виживання», - відгуки читачів Deutsche Welle (21-27.08.2011) | Поштова скринька | DW | 27.08.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Поштова скринька

«Українцям не дають надію на виживання», - відгуки читачів Deutsche Welle (21-27.08.2011)

Економічна ситуація в Україні, перебіг судового процесу проти Юлії Тимошенко та проблеми із забезпеченням медикаментами, які виникли внаслідок «боротьби з наркоманією» – такі теми коментували цього тижня наші читачі.

Коментуючи статтю «Україну залишають і діти заробітчан», Сергій пише: Чому тут дивуватись? Розрив між багатими і бідними в Україні у 5 разів більший, ніж у Європі. Якщо в європейських країнах співвідношення доходів найбідніших та найбагатших громадян становить один до шести, то в Україні, за даними ООН, один до 30. Розрив між цими показниками продовжує зростати, посилюючи поляризацію суспільства і спотворюючи економіку та соціальну сферу. Керівництво країни веде цілеспрямовані дії на знищення власного народу, гноблячи його і не даючи надії на виживання. 

Читач під ніком «Гість» критично висловився про заборону на продаж низки препаратів, за допомогою якої чиновники хочуть протидіяти наркоманії: Це рішення уряду вкотре вказує на крайню примітивність мислення наших чиновників, що істерично реагують на саме слово "наркотик", ні про що інше не думаючи. Тупі заборони для них - єдиний спосіб протидіяння наркоманії. Вже у рад. час через наркоманів забороняли вільний продаж марганцовки. Не купивши її в аптеці, наркоман, звісно, "зав"язує". Чому вони ще одноразові шприці не заборонили. Їх теж наркомани використовують. Можна чайні ложки заборонити. Для чиновників боротьба з наркоманією полягає в ускладненні життя наркоманам, а заразом і багатьом іншим людям. А тепер вже і тварин мучають. Недоумська влада. 

Відгук читача під ніком «Гуля» на статтю «Процес над Тимошенко поділив українську інтелігенцію на два табори»: Так звані "науковці" - це "інтелігенти" які кричать "ату" , знаючи, що їм самим відкрито нинішньою владою шлях до незаконного збагачення - такі - собі інтелігенти-люпмени! І не вони на щастя основна маса українського населення ...

Повідомлення про те, що у Брюсселі стурбовані станом здоров’я Тимошенко, читач, який підписався як «адвокат», прокоментував так: Головним завданням влади (в т.ч.судової) є збереження безпеки і життя людей, а тому керуючись ст.52-1 КПК України суд має забезпечити безпеку обвинуваченій Тимошенко шляхом надання їй медичної допомоги за її вибором , оскільки останнє передбачено законами України.

Далі наводимо відгуки на інші теми: 

 Андрій (Про статтю «Екс-комісар Фергойґен: Я не розумію, чому ЄС не скаже Україні "так"»): Дуже просто, й усі давно це розуміють....Тому що якщо вибирати між знижкою на російський газ і плиті, і Україною, яка хто зна де...То газ - миліший, бо взимку горить тепліше. Взагалі Франція з німеччиною як 5-та росіійська колона у ЄС 

 
Пегрук 1 («Синьо-жовтий прапор в Україні лишився символом свободи»): Символ-перевертень Як жовто-блакитний був прапор держави, То перевернули, глузуючи, жаби. Із нього зробили якийсь синьо-жовтий. Спитаєш: «Навіщо?» - почуєш «Пішов ти…» Хтось каже, що жовтий – пшенична є нива, Ця думка не слушна, ба більше – брехлива, Бо соняшник жовтий, не хліба то колір. Знущатись над прапором будем доколи? Що з того, що сонце горішнє від неба. Народу байдуже – аморфна амеба! А синя ж вода гасить жовте багаття. Ні, символ-перевертень – це забагато! За прапор зіпсований з кого питати? Які аргументи були в депутатів? Чи жовто-блакитний є символ навали? Під жовто-блакитним людей катували? А скільки їх вбили під тим, що червоний? Глухі не почують по душах їх дзвони. А голодомор, табори і в'язниці Ми позабували, бо пам'яттю ниці? Дурниць наробили за ці 20 років, Та досі не можемо вивчить уроків, Що жовте – це сонячне, творче, активне, А синє – вологе та консервативне. Не синява має над жовтим довліти, А жовте над синім, тоді моноліти Собою являтимуть прапор й держава. Інакше неправда, і та вже іржава. 
 

Лесь Герасимчук («Із зарплатами в Україні без змін: мінімальні – на папері, реальні – в конверті»): Насправді ситуація набагато гірша: конверти - не основна проблема. Основна проблема в тому, що для виживання люди змушені працювати на кількох роботах одночасно і в тому, що поза статистикою залишається тіньова економіка, котра більша за офіційну. 

 Тарас пише: багато робітників Вузів не отримують відпускні коли йдуть у офіційно затверджену відпустку! ми проробили цілий навчальний рік, а ні аванса ні відпускних грошей досі не отримали! А відпустка вже закінчується! Отака у нас влада. Ціни шокують - багатіїї жирують!

Vlad про те, чи пішов би він на демонстрацію на підтримку Тимошенко: «На Майдан за Тимошенко? Навіть за гроші не піду!»

Alexei (Жадан: Україна поки не тоталітарна держава): Дякую авторам, які зробили досить відверте інтерв'ю з ніби-то небайдужою людиною. Але щось у ньому не так. Не може людина,яка ще 20 років тому прагнуда незалежності, бути такою задоволеною власним життям в Україні при цьому визнаючи наявність значної копупції. Здається,що він вважає міністерство освіти головним осередком зла в країні. Але наш герой відважно з ним бореться і має надію на успіх. Не вірю, що він такий наівний. Сам є однолітком Сергія, також походжу з червоної частини,яка тепер вже стала блакитною... Тому й не поділяю оптимізм. Чи не через таких ніби-то свідомих оптимістів нами так вдало маніпулюють? При чому чим далі, тим більше!

Wasservaga (Уроки Лівії: У Німеччині критикують зовнішню політику Меркель і Вестервелле): Мав надію на Ангелу Меркель, як на потужного політика і повну протилежність свого попередника...Не сталося! Постійна непередбачуваність, недоречна впертість в питаннях НАТО в Бухаресті....і до повного "розв"язання рук" ще більш непередбачуваної Росії (маю на увазі політику і політиків з Красной рєчєнькі, а зовсім не народ великої культури і історії).

Людмила (Українські росіяни не поспішають переселятися до Росії): Кто считал Россию своей Родиной,все давно уже вернулись в Россию. А другие только зарабатывают деньги,но жить в России не хотят. Как давно сказал мой шеф,что деньги хорошо зарабатывать в Москве,но жить и тратить деньги лучше в Украине.Моей маме 80 лет, до 18 лет она жила в Калужской области. Но у неё никогда не было желания уехать в Россию. Русских,живших в других республиках СССР.в России считают людьми второго сорта. Такое отношение очень отталкивает нас от России.И поэтому люди сейчас больше уезжают в страны Западной Европы .Я скорее уеду жить во Львов,чем в Россию. Львовяне мне ближе по духу. В России жить хорошо только в Москве и Питере.Из-той же Калуги люди уезжают на заработки в Москву.У меня родные живут там.

 

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw-world.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. Deutsche Welle залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.