Український ринок в очікуванні ″еко-шопперів″ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Український ринок в очікуванні "еко-шопперів"

Якщо продукція не містить токсичних речовин, на виробництві чи в офісах економлять воду і електроенергію, а відходи віддають на переробку – це можна використати у маркетингу.

Успішність “зеленого маркетингу” можлива лиш у суспільстві, де споживачі дбають про природу й здоров’я. Покупці, які хочуть бачити “дружні до довкілля” товари - критичні у виборі різних товарів і послуг. Таким досвідом на зустрічі зі спеціалістами сфери маркетингу у Києві поділився директор німецької компанії Lichtl Ethics & Brands Мартін Ліхтль. Він - радник зі сталого маркетингу та комунікацій Мінприроди Німеччини. Фахівець спеціалізується на екокомунікаціях, був у керівництві концернів Kraft Jacobs Suchard, Gemini Consulting і Warner-Lambert, Danone, Nestle.

Мартін Ліхтль на зустрічі з українськими фахівцями

Мартін Ліхтль на зустрічі з українськими фахівцями

Згідно з оцінками, які наводить Ліхтль, у Німеччині третина споживачів зацікавлена в екопродукції. А 15 відсотків покупців фахівець називає справжніми "еко-шопперами". За його словами, це ті, хто вважає, що екологічний – це якісний товар і готові платити за нього більше.

Перші кроки в Україні

Президентка української організації “Жива планета”, що є й органом еко-сертифікаці, Світлана Берзіна каже, що в Україні розроблено близько 50 сертифікатів екостандартів. Нині, за її даними, лиш 60 українських товаровиробників сертифікували власну продукцію - загалом 230 найменувань. Берзіна зауважує, що це, порівняно з іншими країнами, які розвивали еко-маркування на початку 90-х, замало. Для прикладу: в ЄС марковано 25 тисяч найменувань.

Презентація екологічних фарб на ярмарку у Києві

Презентація "екологічних" фарб на ярмарку у Києві

Одна з порад Мартіна Ліхтля українським підприємцям – спершу зосередитись на промоції лиш кількох еко-маркувань, інакше споживач розгубиться, що означають ці знаки. Застосовуючи еко-маркування, як каже Ліхтль, компанія може демонструвати свій внесок у вирішення еко-проблем й краще представити товар. А рекламою таких стандартів має опікуватись і держава.

Стандарти є, але споживач про них не знає

Представниця підприємства з Дніпродзержинська, що виготовляє лако-фарбові матеріали, Юлія Олейнікова каже, що пишається більш безпечними сертифікованими товарами, як-от фарбами для дитячих кімнат. Екологічними на підприємстві Олейнікової є не лише готова продукція, але й виробничий процес: приділяється значна увага зменшенню викидів, у тому числі й очистці стічних вод - це теж враховано для сертифікації.

Туалетний папір з німецьким лейблом блакитний янгол вироблений з макулатури

Туалетний папір з німецьким лейблом "блакитний янгол" вироблений з макулатури

Стандарти еко-маркування в Україні вже затверджені. Утім, їх належна промоція не проводиться, зауважує радник голови Держекоінспекції Ельдар Салімов. Він звертає увагу, що еко-сертифікування – справа добровільна, але налагодженої пропозиції немає, адже немає поки й попиту. Експерт вважає, що українці ще не готові більше платити за товари з еко-позначками. Відтак й фірми, на його думку, використовуватимуть зелений маркетинг, якщо точно знатимуть про вигоди. За словами Салімова, все більше продавців продуктів харчування, косметики, лікеро-горілчаних напоїв, позиціонують їх як екологічні.

Фірма Олейніков з Дніпродзержинська здобула на свою продукцію еко-сертифікат зелений журавлик

Фірма "Олейніков" з Дніпродзержинська здобула на свою продукцію еко-сертифікат "зелений журавлик"

"Еко" не завжди дорожче

Втім, на думку Ельдара Салімова, покупці готові будуть брати “органік” горілку, лиш коли ціна буде така сама, як за звичайну. Берзіна стверджує – це міф, що товари з еко-позначкою дорожчі. Для еко-сертифікування оцінюють і управління відходами, економне використання води, енергоефективність, склад продуктів. А це не нові технології, за які слід окремо платити. У приклад вона наводить миючий засіб з еко-сертифікатом, що виробляють у Харкові – дешевший за аналогічний експортний німецький.

Зелений маркетинг, це, за словами Салімова, і соціальна відповідальність. Деякі супермаркети в Україні намагаються окремо збирати і переробляти сміття, це популярно і у готельному бізнесі. Облаштовують біля офісів, крамниць велопарковки, один оператор мобільного зв’язку відкриває пункти прийому батарейок. Цікавий приклад з Німеччини наводить Ліхтль – у деяких мережах супермаркетів є окремі полиці для товарів з екологічним сертифікатом “Блакитний янгол”.

Радше символічні кроки

Директорка премії Green Awards Ukraine Юлія Березовська зазначила у розмові з DW, що незважаючи на несприятливі для розвитку нових виробництв умови, фірми частіше використовують еко-складову, просуваючи товари. Іноді це справді покращення екоякостей товару, а подекуди символічні маркетингові акції, такі як заміна упаковки чи способу доставки продукту.

За словами експертки, замало наразі проектів з переробки та утилізації сміття, очистки води та стічних вод. Хоча це потрібно мало не кожному виробництву, а компанії використовують еко-маркетинг, рекламуючи лиш маленькі "соціальні" проекти, такі як висаджування дерев. Поки виробники не дуже поспішають зменшити вплив на довкілля та насправді поліпшити якість продукції завдяки чистим технологіям.

DW.COM