Україна у березні може відновити торгівлю квотами за Кіотським протоколом | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Україна у березні може відновити торгівлю квотами за Кіотським протоколом

Міністерство екології сподівається, що в березні експерти ООН дадуть "зелене світло" на відновлення державою торгівлі квотами на викиди парникових газів. Екологи вимагають більшої прозорості.

Peinliche Prognosen, Fabrik, Industrie, Klimaschutz, Umwelt, Luftverschmutzung, Ruach, Raffinerie #4007301, Copyright: Thaut Images - Fotolia.com

Peinliche Prognosen Flash-Galerie

За офіційною інформацією міністерства екології та природних ресурсів України, 10 лютого в Бонні комісія експертів ООН констатувала, що Україна належним чином виконує всі вимоги Кіотського протоколу щодо звітності. Таким чином, зазначають у міністерстві, вдалося усунути претензії, через які раніше було призупинено торгівлю українськими квотами на викиди парникових газів. Остаточний вердикт експертів ООН очікується не раніше березня. По тому, як очікують в українському уряді, буде відновлено торгівлю квотами, від яких держава отримувала останніми роками багатомільйонні прибутки.

Згідно з Кіотським протоколом, Україна взяла на себе зобов'язання щороку подавати міжнародній спільноті кадастр викидів в атмосферу парникових газів. Як сказала в інтерв'ю Deutsche Welle фахівець Національного екологічного центру України Христина Рудницька, інформація кадастру має легко перевірятися, бути прозорою та доступною. За цим стежить експертна група секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РКЗК ООН). Найбільшою проблемою українського кадастру, за словами Рудницької, була відсутність в державі енергетичного балансу. Вона нагадала, що експерти також вказували на проблему оцінки поглинання шкідливих викидів в результаті вирубування лісів і на те, що дані по викидах з 17 промислових процесів виявилися або відсутніми, або конфіденційними.

Доля "парникових" мільйонів

Суперечності міжнародним вимогам призвели до того, що експерти ООН визнали за неможливе надати об'єктивну оцінку кількості вказаних в кадастрі викидів, а отже й квот, які Україна може продавати на зовнішніх ринках. 12 жовтня 2011 року Комітет ООН з виконання зобов'язань Кіотського протоколу визнав український кадастр таким, що не відповідає міжнародним вимогам. Відсутність процедури використання коштів, отриманих від продажу квот, "робить цю діяльність непрозорою та корумпованою", зазначили тоді в своєму звіті експерти ООН.

Зокрема, 2009 року Україна уклала кілька угод з Японією та Іспанією з продажу квот на викиди парникових газів на суму близько 320 мільйонів євро. Ці кошти надійшли на рахунки Нацбанку України та були скеровані урядом Юлії Тимошенко на виплату пенсій. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича генпрокуратура порушила кримінальну справу проти Тимошенко за звинуваченням у нецільовому використанні цих коштів.

Позитивні зміни під зовнішнім тиском

Христина Рудницька вважає, що призупинення торгівлі квотами мало для України і позитивні наслідки. Серед них вона назвала те, що проблема відсутності чи конфіденційності даних щодо викидів 17 промислових процесів та інших невідповідностей міжнародним вимогам стала відома на найвищих рівнях влади."На жаль, в Україні ефективні рішення ухвалюються лише тоді, коли держава зазнає тиску міжнародної спільноти", – сказала Рудницька. 7 лютого прем'єр Микола Азаров під час зустрічі з представниками громадських об'єднань, які займаються питанням енергоефективності, повідомив, що одним із джерел фінансування проектів енергоефективності стануть кошти, отримані від продажу квот на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу обсягом у понад сто мільйонів доларів.

Але Рудницька нагадує, що згідно з міжнародними нормами, кошти від торгівлі квотами мають витрачатися на екологічні проекти. За офіційною інформацією, сьогодні зареєстровано 48 проектів спільного впровадження (joint implementation), які генерують понад 75 мільйонів одиниць скорочення викидів (ERU - emission reductions units), що виводить Україну до держав, що є світовими лідерами по цих показниках. Серед підприємств, які беруть участь у запровадженні подібних проектів, називаються "Азовсталь", "Єнакіївський металургійний завод", "Алчевський меткомбінат", "Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського", "Запоріжсталь" та "Арселор Міттал Кривий Ріг".

Автор: Олександр Савицький
Реадктор: Євген Тейзе

DW.COM