«Україна правильно підтримала Грузію» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

«Україна правильно підтримала Грузію»

Депутат парламенту ЄС від Німеччини Ельмар Брок у інтерв’ю українській програмі «Німецької хвилі» про наслідки кризи на Кавказі для України, її відносин з Росією та Європейським союзом.

Ельмар Брок: Головне – не піддіватися на російські провокації.

Ельмар Брок: "Головне – не піддіватися на російські провокації".

Криза на Кавказі поновила розмови про загрозу нової «холодної війни». Коментатори говорять про поділ сфер впливу між Заходом і Росією та можливу появу нової «залізної завісі». Як ви вважаєте, чи ця завіса вже опустилася, і якщо так, то по якій бік України?

Вона ще не опустилася і треба зробити все, щоб цього не сталося. Ми бачимо, що існують інтереси росіян відновити втрачені зони впливу. Ми повинні проводити політику, що не піддається на провокації. На мою думку, вирішальна помилка Грузії – емоційна реакція на холоднокровну російську провокацію. Тому Україна повинна бути обережною.

З іншого боку, ми повинні робити практичні кроки, щоб українці побачили, що демократія, правова держава і західні цінності мають свої переваги. Тобто шляхом підписання угоди про асоціацію з ЄС, вільну економічні зону та інші речі гарантувати західну інтеграцію України.

Але це й раніше обговорювали в контексті українсько-європейських відносин. Чи будуть якісь нові ідеї після кризи в Грузії?

Тепер ідеться про реалізацію. Раніше говорили про політику сусідства. Тепер на порядку денному нова угода про партнерство і співпрацю. Після вступу України до ЄС нам варто поєднати Україну з Європейським союзом зоною вільної торгівлі. Потім на цих засадах може утворитися європейський економічний простір для таких країн, як Україна.

Українці скажуть вам, що економічна співпраця – це чудово, але ми боїмося військового втручання Росії. Що Європа їм відповість?

Думаю, що наша політика повинна уникати провокацій, щоб не дати Росії привід. Думаю, що цей шлях, щоб посилити в Україні західну концепцію правової держави та демократії. Це найкращий бастіон. Ідеться не лише про економіку, але тут можна говорити про питання зовнішньої політики та політики безпеки. Пізніше можна ставити питання про приєднання України до Шенгенського простору. Тобто йдеться про поетапний процес.

Український президент Ющенко неодноразово пропонував ЄС тісніше співпрацювати в політиці безпеки. Досі таку ідеї в Європі ігнорували. Чи зміниться тепер ставлення до закликів Києва?

Я повторюю, ідеться про таку концепцію, яка б не сприймалася в Москві як антиросійська, і яку можна перекручено представити як політку «оточення Росії». Ідеться про органічний розвиток України в напрямку ЄС.

Навіть європейські політики звинувачують ЄС у пасивності під час кавказької кризи. Чи може Україна розраховувати на допомогу Брюсселя в разі протистояння з Росією?

Європейський союз не має зброї, не існує європейської армії, яка б могла протистояти російській. Тобто військова конфронтація неможлива. Тому потрібна узгоджена концепція наближення, яка не може бути сприйнята як провокація. І головне – не піддіватися на російські провокації.

Але чи піде ЄС на дипломатичний конфлікт з Росією, якщо Москва скаже, наприклад, що мешканці Криму нехай вирішують, чи вони хочуть бути в складі України чи, можливо, приєднатися до Росії?

Такий варіант неможливий. Крим – однозначно складова частина України. Тому Росія не може запустити процес його відокремлення.

Україна разом з іншими східноєвропейськими країнами однозначно стала на бік Грузії в її конфлікті з Росією. Як це сприйняли в Брюсселі?

Тут вважають правильною підтримку територіальної цілісності Грузії. Це позиція Євросоюзу. Я переконаний, що канцлер Німеччини Ангела Меркель під час візиту до Сочі в п’ятницю скаже про це президенту Росії Медведєву. Ясно, що зазіхання на територіальну цілісність Грузії були неприйнятними і російська реакція була невідповідною.

Ельмар Брок – депутат Європарламенту і голова комісії Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з питань зовнішньої політики, політики безпеки та європейської політики. З ним говорив Роман Гончаренко.

Реклама