Україна – одна з найбільш енергонеефективних держав Європи | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 27.06.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Україна – одна з найбільш енергонеефективних держав Європи

Свідомість громадян щодо ефективного енергоспоживання в Україні залишається на відносно низькому рівні. В тому числі й через те, що у керівництва країни інші пріоритети.

default

Київ

Грегор Постль, делегат Австрійської торгової палати в Україні. У його київському офісі постійно стрибає температура, то дуже зимно, то спекотно. «Це непросто – регулювати температуру в кімнаті, коли немає термостату, - пояснює він. – Єдине, що залишається це відкривати чи зачиняти вікно», - каже Постль. Його офіс розташований у щойно збудованому комплексі, але незважаючи на новизну тут проступають старі проблеми: погана ізоляція та централізована система опалення.

Більшість будівель мають систему централізованого теплопостачання. Газовий котел знаходиться у підвалі будинку, але працює тільки із жовтня по квітень. А у літню пору опалення відключене. Це норма для країн колишнього Радянського Союзу. В Україні ситуація особливо серйозна – країна належить до найбільших «марнотратів» енергії в усій Європі. За інформацією Німецького об’єднання зовнішньої торгівлі та інвестицій, у порівнянні з економічними показниками, Україна споживає у три-чотири рази більше енергії, ніж держави Європейського союзу. 30 відсотків енерговитрат ідуть лише на опалення житлового сектору.

Старі будинки, низькі тарифи

Lebensmittelgeschäft, L'viv, Ukraine

Типова "хрущовка" у Львові

Дахи у будівлях часто протікають, скло у вікнах - одинарне, а самі будинки – не утеплені. Окрім того, система теплопостачання, електроенергії та гарячої води серйозно застаріла. «Якщо ми не почнемо діяти зараз, то через 5-10 років отримаємо повністю зруйновану інфраструктуру», - застерігає Олена Рибак, голова Європейсько-Українського енергетичного агентства. «Немає стимулу заощаджувати енергію, - пояснює Постль. – Ціни на газ є низькими, є субвенції. Це стимулює марнотратство».

Але так вічно не триватиме: Міжнародний валютний фонд, який надавав кредит Україні під час економічної кризи, наполягає на необхідності перегляду цін на комунальні послуги. Тому керівництво країни підвищило ціни на газ 2010 року на 50 відсотків. Заплановане на квітень нове підняття цін зупинили, зауважує Постль. Адже незадовго до виборів такий крок зіграв би злий жарт з політиками.

Залежність від Москви

Найбільше енергії марнують застарілі заводи, які працюють у металургійній та гірничовидобувній промисловості. В Україні дуже мало власних енергоресурсів. Тому 80 відсотків природного газу імпортується з Росії. Виникають конфлікти: після того, як 2005 року Москва підняла ціни на газ, між країнами почалися суперечки. Це призвело до перебоїв з постачанням, що, у свою чергу, зачепило і країни ЄС.

Logo Europäisch-Ukrainischen Energieagentur

Емблема Європейсько-Українського енергетичного агентства

«Україна, виходячи й з політичних міркувань теж, повинна шукати іншого шляху у своїй енергетичній стратегії», - каже Грегор Постль. – Бажання є, але не для розумного використання енергії». Трохи кращою є ситуація із розвитком відновлюваної енергії. Енергія вітру та сонця приносить прибутки вже з 2009 року, коли Україна (поки що єдина країна із колишнього Радянського Союзу) запровадила «зелений тариф». Енергію сонця розвивають на Кримському півострові.

Негативні оцінки

Згідно з даними Європейсько-Українського енергетичного агентства, в України «низький потенціал для енергозберігаючих проектів». У першу чергу перешкодою стає брак коштів. Про захист клімату бізнесмени та політики говорять рідше. Недарма Україна отримала найгіршу оцінку у кліматичному індексі неурядової організації Climate Action Network Europe.

Політика захисту клімату часто розглядається як щось дороге та не конче необхідне. Зрештою, Україна, як і Росія, порівнюючи з 1990 роком значно скоротили викиди CO2, відповідно до зобов'язань у межах Кіотського протоколу та спадом виробництва. На певному етапі Україна вже могла торгувати надлишками квот. Тепер говорять про ухвалення нової угоди. Рішення, швидше за все, буде прийняте наприкінці року під час наступної конференції із захисту клімату у Південно-Африканському Дурбані.

Автор: Торстен Шефер, Анна-Ярослава Кобинець
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM