Україна в ″Східному партнерстві″ пересіла в другий ряд | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Україна в "Східному партнерстві" пересіла в другий ряд

Колишній лідер серед шести пострадянських країн у програмі ЄС "Східне партнерстві" поступився позиціями. Не підписавши на саміті у Вільнюсі угоду про асоціацію, Україна пропускає вперед Молдову.

Віктор Янукович посміхався, аплодував. Інколи здавалося, що він нудьгує. Коли у п’ятницю, 29 листопада, на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі лідери Молдови та Грузії парафували угоди з Європейським Союзом, президент України спостерігав з краю другого ряду. Він був глядачем.

Можливо, саме тому Янукович скасував заплановане спілкування з журналістами. Третій саміт програми ЄС "Східне партнерство" запам’ятається тим, що очолювана Януковичем країна перейшла з першого у другий ряд.

Молдова виходить уперед

Окрім України, у "Східному партнерстві" беруть учать ще п’ять пострадянських країн: Білорусь, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Грузія. Україна першою почала і завершила переговори щодо угоди про асоціацію. Вона серед іншого передбачає створення зони вільної торгівлі. Україна також першою її парафувала, тобто остаточно узгодила текст.

У Вільнюсі Янукович перетворився на глядача

У Вільнюсі Янукович перетворився на глядача

У Вільнюсі Молдова й Грузія не лише наздогнали Київ, парафувавши свої угоди. У підсумковій декларації ЄС пообіцяв підписати їх до осені 2014 року, коли вибігають повноваження нинішньої Єврокомісії. Жодних перепон для цього немає. Молдова фактично випереджає Україну, оскільки напередодні саміту керівництво ЄС пообіцяло скасувати для її громадян візовий режим. Європейські політики вважають це доказом успішності "Східного партнерства" взагалі та запровадженого два роки тому підходу "більше за більше" (more for more) - хто провів більше реформ, тому ЄС більше іде назустріч.

ЄС залишає двері відчиненими

Коли підпише й чи підпише угоду про асоціацію Україна - невідомо. Як сказав один з європейських політиків на умовах анонімності, "на це може піти від 2 до 12 років". Українська сторона набагато оптимістичніша. Голова Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах сказав Deutsche Welle, що угода може бути підписана до президентських виборів в Україні 2015 року.

У Вільнюсі відчувалося, що Євросоюз був сильно здивований оголошеним за тиждень до саміту рішенням України призупинити підготовку до підписання угоди під тиском Росії. Особливо організатор саміту Литва, що зараз головує в ЄС, намагалася до останнього моменту переконати президента Януковича передумати. Але не вдалося.

Через Україну Баррозу залишається лише розводити руками

Через Україну Баррозу залишається лише розводити руками

Можливо, зрозумівши це, підсумкову прес-конференцію провели на півтори години раніше. Як правило, на таких самітах буває навпаки,тому що текст підсумкової заяви узгоджується до останньої хвилини, а інколи бувають окремі додаткові декларації. На попередньому саміті у Варшаві країни ЄС підписали декларацію, де засудили порушення прав людини та закликали випустити політичних в’язнів у Білорусі. У Вільнюсі такої окремої заяви не було.

Брюссель не знімає вимогу щодо Тимошенко

Хоча Молдова тепер неофіційно вважаться новим "зразковим учнем", на прес-конференції більше говорили про Україну. Представники керівництва ЄС заявили, що беруть до відома рішення уряду в Києві, але "двері відчинені" й пропозиція підписати угоду - "лишається на столі". При цьому вони кілька разів хвалили учасників проєвропейських демонстрацій у Києві.

Це - головний мессидж для України, який у Вільнюсі повторювали кілька разів. "ЄС готовий підписати угоду, коли Україна виконає умови", - заявив голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Це означає, що Брюссель не відмовляється від однієї з центральних вимог - припинення "вибіркового правосуддя" і звільнення ув’язненої екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

Росію просять не втручатися

Також у Вільнюсі ЄС відкинув пропозицію України запросити Росію до переговорів щодо угоди про асоціацію. "Це не прийнятно", - сказав Баррозу і розвів руками. Водночас європейці засудили економічний тиск Росії на країни-учасниці "Східного партнерства".

"Цей процес не означає, що він спрямований проти когось, - заявив Баррозу, старанно уникаючи при цьому слова "Росія". - Я не думаю, що хтось має бути проти демократії, стабільності й процвітання". Голова Європейської ради Герман ван Ромпей був більш відвертим. Він сказав, що дії Росії "можуть бути порушенням принципів Гельсінської декларації".

Щоправда, схоже, європейці не до кінця повірили в те, що Україна призупинила наближення до ЄС під тиском Москви. На це натякнула наприкінці прес-конференції президент Литви Даля Грібаускайте. "Наш досвід показує, що, якщо є політична воля чинити опір, а не здаватися, то тиск не діє, - сказала президент. - Можливо, ми бачимо, що українські лідери використовують тиск ззовні для обґрунтування зупинки зближення з ЄС". Які саме причини, на її думку, могли спонукати Україну відкласти підписання угоди про асоціацію, Грібаускайте не сказала.