Угорщина протестує проти ″рабського закону″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Угорщина протестує проти "рабського закону"

Угорщина переживає найбільші протести за останні роки. Їх спричинив закон, який суттєво утискає права найманих працівників. Уряд Орбана, своєю чергою, вважає демонстрації результатом змови.

Угорцям увіврвався терпець після того, як, крім демократії, прем'єр Орбан почав утискати і соціальні права

Угорцям увіврвався терпець після того, як, крім демократії, прем'єр Орбан почав утискати і соціальні права

Такої хвилі протестів Угорщина не бачила вже давно: вже декілька днів тисячі угорців протестують проти соціальної політики уряду на чолі з Віктором Орбаном, а також проти антидемократичного перекрою державного ладу. Водночаc поліція діє щодо демонстрантів дуже брутально, активно застосовуючи сльозогінний газ. Особливо ситуація загострилася після того, як демонстранти вдалися до поодиноких сутичок з правоохоронцями. Як наслідок - десятки людей, подекуди і абсолютно сторонніх, були затримані поліцією під час протестів і утримувалися під вартою понад 12 годин.

Багатотисячна демонстрація, що відбулася у неділю, 16 грудня, яку скликали опозиційні партії і профспілки, спершу проходила спокійно. Однак під кінець дня поліція таки вдалася до сльозогінного газу після того, як демонстранти взяли в облогу будівлю державної телерадіокомпанії. Депутати угорського парламенту, які мають вільний доступ до будівлі держмовника, до пізньої ночі безрезультатно вимагали дати їм слово, аби наживо зачитати звернення. У понеділок облога телерадіокомпанії тривала. Водночас одного з депутатів силою змусили залишити будівлю. Хоча такі дії і суперечать чинному законодавству, зокрема через депутатську недоторканість.

Безправні робітники

Протести спровоковані ухваленими минулого тижня змінами до законодавства про працю, які в народі вже охрестили "рабським законом". Законом з 250 до 400 збільшується максимально припустима кількість понаднормових - оплачуваних - годин. Водночас роботодавці можуть розраховуватися за понаднормові години протягом трьох років замість одного, як це було раніше. Ухвалення цього закону спричинило обурення. Опозиційні депутати намагалися зірвати голосування за суперечливий закон, блокуючи трибуну. Однак марно.

Ухвалений закон - останній з цілої низки ухвалених минулими роками законів, які крок за кроком звужують права робітників. Зокрема, суттєво було обмежене право на страйк. Натомість підприємцям уряд навпаки дає максимальні пільги, знижуючи податки до найнижчого в ЄС рівня. Профспілки виявилися надто слабкими і розрізненими, аби протистояти таким нововведенням. Натомість опозиційні партії і громадські організації надто мало уваги приділяли соціальним проблемам, концентруючись на питаннях верховенства права.

Дедалі більше угорців їде за кордон у пошуках кращого життя. На фото: молоді учасники протестів проти Віктора Орбана

Дедалі більше угорців їде за кордон у пошуках кращого життя. На фото: молоді учасники протестів проти Віктора Орбана

Розпач від угорських реалій

Однак соціальні проблеми, які накопичувалися роками, були немов бомбою сповільненою дії, яка таки вибухнула після ухвалення "рабського" закону - попри пасивність опозиції і профспілок. Угорщина переживає колосальний дефіцит робочої сили, спричинений, зокрема, масовою еміграцією. Чимало угорців їдуть з країни, не вбачаючи для себе перспектив в Угорщині Орбана. 

За останні вісім років з країни виїхало близько 600 тисяч угорців - переважно високоосвічених. Адже в Угорщині панує гнітючий політичний клімат, освіта і охорона здоров'я переживають глибоку кризу, а працівники у цих галузях вкрай залежні від волі можновладців. На тлі глибокої кризи на ринку праці владі, вочевидь, не спало на думку нічого кращого, ніж просто збільшити кількість дозволених понаднормових годин.

Більше, ніж один закон

Однак соціальна політика уряду - це лише частина проблеми. Тим часом триває і демонтаж демократичних інститутів, зокрема, посилюється контроль влади над судочинством. Наприклад, ухвалений нещодавно закон про адміністративне судочинство передбачає створення нової судової гілки, яка не буде незалежною, а перебуватиме під контролем міністерства юстиції. Уряд матиме можливість передавати на розгляд адміністративних судів незручні для себе позови і справи, що ставить під сумнів незалежність судової гілки влади.

Крім того, невдоволення багатьох угорців викликала ситуація з колишнім македонським прем'єром Ніколою Груєвським. Правоохоронні органи на батьківщині звинувачують його у корупції, екс-прем'єра засуджено до ув'язнення. Віктор Орбан подбав про те, аби македонському втікачеві за прискореною процедурою в Угорщині було надано політичний притулок. Тепер Груєвський, як з'ясували незалежні угорські ЗМІ, насолоджується свободою, проводячи час у найдорожчих ресторанах Будапешта. Тим часом нещодавнє опитування громадської думки засвідчило, що корупцію вважають найбільшою проблемою значно більше угорців, ніж міграцію, якій оголосили війну Орбан і його уряд. 

Винний, як завжди, Сорос

Скільки ще триватимуть протести, передбачити важко. Опозиційні партії закликали продовжити вуличний спротив. Уряд Віктора Орбана відреагував на демонстрації у звичний для себе спосіб, заявивши, що протести організовані американським мільярдером Джорджем Соросом і "наближеними до нього силами, які хочуть наповнити Угорщину мігрантами". Серед демонстрантів, вважають в уряді, є чимало провокаторів та "кримінальних елементів з-за кордону". Мета цих "іноземних провокацій", переконаний Орбан і його соратники, - зіпсувати імідж Угорщини.

Дивитись відео 01:03

Санкції ЄС: Будапешт може втратити право голосу в Євросоюзі (12.09.2018)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама