Торгівля Росії та України: санкції залишаються, товарообіг зростає | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 07.08.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Торгівля Росії та України: санкції залишаються, товарообіг зростає

Попри взаємні санкції, обсяги торгівлі між Росією та Україною зростають упродовж двох останніх років. Що і чому, крім енергоносіїв, Київ купує в РФ, з'ясовувала DW.

1 серпня Україна запровадила спецмито на дизельне паливо та скраплений газ, що постачаються трубопроводами. А у липні український уряд продовжив до кінця 2020 року заборону на постачання низки російських товарів, включивши до переліку нові товарні групи: будівельні матеріали, мінеральні добрива, продукцію деревообробки та металургії, легкові й вантажні авто. DW з'ясувала, які товари з РФ досі імпортує Україна, чому це відбувається, і без яких поставок з Росії українська промисловість не зможе обійтися найближчим часом.

Українакупує в Росії більше, ніж продає

Нині Київ купує у Москві більше, ніж їй продає. На запит DW Інститут економіки й прогнозування НАН України, посилаючись на Держслужбу статистики, надав дані про динаміку торговельного балансу між Україною та РФ за останні роки.

Нафта й нафтопродукти - головні статті українського імпорту з Росії

Нафта й нафтопродукти - головні статті українського імпорту з Росії

Згідно з цими даними, в 2015 та 2016 роках двосторонній товарообіг падав, а потім знову почав зростати.

Так, у 2018 році Росія ввезла з України товарів на 3,65 мільярда доларів (у 2017 році - на 3,94 мільярда), а Україна з РФ - на 8,09 мільярда (7,2 мільярда). За січень-березень 2019 року український експорт до Росії становив 760 мільйонів доларів, а імпорт з РФ - 1,8 мільярда. Таким чином, за перший квартал від'ємне сальдо України в торгівлі з Росією перевищило 1 мільярд доларів.

Основні статті українського імпорту з Росії

Згідно з інформацією Інституту економіки та прогнозування, у структурі імпорту з Росії в Україну в 2018 році домінують енергоносії – нафта, дизпаливо, зріджений газ, вугілля та паливо для атомних електростанцій. За них Київ заплатив 4,4 мільярда доларів. Далі йде продукція промисловості - котли, машини, реактори, продукція чорної металургії, хімічні добрива, полімери та пластмаси, продукти неорганічної хімії, наприклад, аміак. На ці дві товарні групи торік припало 77,5 відсотка загального українського імпорту з РФ. У грошовому еквіваленті це 6,25 мільярда доларів.

Нафта й нафтопродукти - ключовий імпорт, але не критичний, коментує дані київський економічний аналітик Борис Кушнірук. Він вважає, що цю сировину, а також природний газ Україна може вільно придбати в країнах ЄС. І хоча походження такого газу може бути російським, формально Київ, за висловлюванням експерта, купує "сировинний товар, котрий не має національності".

Ядерне паливо для українських АЕС - це справді критичний імпорт, каже економічний аналітик Борис Кушнірук

Ядерне паливо для українських АЕС - це справді критичний імпорт, каже економічний аналітик Борис Кушнірук

"Але ось ядерні реактори, котли, деякі машини, а також ядерне паливо для українських АЕС - це справді критичний імпорт. Тут ми залежимо від Росії. А також у тому, що стосується переробки відпрацьованого ядерного палива, яке Україна відправляє в Росію, оскільки своїх заводів у нас немає", - зауважує Кушнірук.

За даними Держслужби статистики, за п'ять місяців 2019 року Україна закупила ядерного пального в російської компанії "ТВЕЛ" майже на 17,5 мільярда доларів, а в японсько-американській Westinghouse на - 51,23 мільйона. За інформацією Бориса Кушнірука, Westinghouse готова повністю взяти на себе постачання ядерного палива для українських АЕС, але для цього компанії потрібен ще мінімум рік.

Квоти й мита

Київ пішов на серйозні обмеження в торгівлі з Росією в 2015 році. Це сталося вже після того, як США та країни ЄС запровадили економічні санкції щодо Москви на знак протесту проти анексії Криму й початку збройного конфлікту на Донбасі. Україна час від час оновлює перелік заборонених для імпорту російських товарів, а на дозволені встановлює квоти й підвищує на них мито. За рахунок спецмит на дизельне паливо й зріджений газ, що постачаються трубопроводами, український уряд планує щорічно поповнювати держбюджет додатково на 2 мільярди гривень.

В українських супермаркетах доволі часто трапляються товари з РФ

В українських супермаркетах доволі часто трапляються товари з РФ

У довідці, яку DW надав Інститут економіки й прогнозування НАН України, вказано, що запроваджена Києвом заборона на ввезення з РФ будівельного шиферу посилила конкурентні позиції українського виробника на внутрішньому ринку. А ембарго на російські мінеральні добрива, які "постачались за демпінговими цінами", покращило ринкові умови для місцевих компаній.

При цьому в 2016-2018 роках в Україні, згідно з довідкою, відкрились шість нових заводів з виробництва рідких й гранульованих добрив. Крім того, частково імпорт добрив з РФ замінили закупівлею в інших країнах. Так, наприклад, головним постачальником Україні сульфату амонію стала Білорусь.

Хто і чому купує російські споживчі товари

На полицях українських супермаркетів доволі часто трапляються російські споживчі товари. Переважно це побутова хімія, косметика, парфюмерія. За даними Держстату України, в 2018 році такої продукції імпортували на 53 мільйони доларів. Але її асортимент значно вужчий, ніж до 2014 року. 

Про походження товару можна дізнатись зі штрих-коду країни, російські коди - 460-469. Крім того, деякі супермаркети за власною ініціативою вказують на цінниках, що товар виготовлено в Росії. Обов'язкового маркування товарів у такий спосіб не передбачено.

DW поцікавилась у кількох покупців-киян, чому вони віддають перевагу товарам з Росії. За словами Альони, вона звертає увагу в першу чергу на ціну. Коли їй нещодавно треба було купити пральну машину італійської марки, з'ясувалось, що ціна моделі, котра випускається за ліцензією в Росії, є оптимальною. Батько Альони користується для лікування одним з препаратів російського виробництва: "Ми замовляємо ці ліки в наших друзів у РФ, оскільки там вони коштують у перерахунку 300-400 гривень, а тут в аптеці вже - 1200".

А от Наталя надає перевагу неросійським товарам. Інколи, визнає вона, хочеться купити щось з РФ, оскільки привертає якість. Цим відрізняються, за її словами, косметично-гігієнічні засоби. "Але я не хочу віддавати гроші фірмам з країни, котра здійснила проти нас агресію й анексувала частину території. Податки, які вони платять, йдуть на фінансування армії Росії", - пояснила свою позицію Наталя.

DW.COM