Токсичний хлор у воді: чи можна без нього? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 05.12.2012

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Токсичний хлор у воді: чи можна без нього?

У Харкові нещодавно оголосили про наміри відмовитися від хлорування води на користь більш безпечної технології. Але екологи сумніваються, що городяни нарешті позбавляться хлорки з-під крану.

В переважній більшості міст України хлорування досі залишається головною технологією очистки води. Доцент Національного фармацевтичного університету і координатор харківської "Екологічної ініціативи" Юлія Юдіна розвіює міф, що начебто хлорована вода вже не містить шкідливих мікробів. За її словами, 30% водопроводів у Харкові та області постачають воду, в якій залишаються, приміром, збудники гепатиту А та паразити. "Вочевидь, хлорування не завжди допомагає усе знищити",- каже Юдіна.

Водопровідна вода у більшості міст країни саме "завдяки" хлору ще й токсична. Хлор під час, приміром, приготування їжі поєднується з "органікою", утворюються хлорорганічні сполуки, які є вкрай небезпечними для життя канцерогенами. Дію цих канцерогенів одразу не видно, речовини акумулюються роками, аби "врешті вибухнути", розповідає експерт Всеукраїнської громадської екологічної організації "Мама-86" Ганна Цвєткова.

Представники "Мама-86" упродовж кількох років досліджували ситуацію в Криму. "Є певна статистика про зв’язок хлорування води зі станом здоров’я людини. В деяких містах Криму, де воду піддають гіперхлоруванню, найгірші показники за випадками раку, особливо серед дітей",- додає експерт.

Знов хлорування, але дешевше

У 2005 році в Україні ухвалили державну програму "Питна вода", яка передбачає перехід комунальних підприємств, що "готують воду для городян", на сучасні технології очищення води. Але через недостатнє фінансування вона запрацювала не скрізь, а лише у кількох містах. Київ, Одеса, Ізмаїл та Херсон повністю або частково перейшли на більш безпечний метод. Замість рідкого хлору в цих містах використовують гіпохлорит натрію.

Незабаром на сучасніше очищення води має намір перейти і "Харківводоканал". На комунальному підприємстві пояснюють, що це допоможе покращити якість води. Еколог Ганна Цвєткова згодна, що гіпохлорит натрію краще і дешевше, ніж рідкий хлор. Проте, каже Цвєткова, "принципово це буде те ж саме хлорування": "Після використання гіпохлориту натрію все одне в воді залишаються похідні хлороорганічні речовини. Питання тільки у тому, що їх буде менше",- каже еколог.

Експерт Юдіна додає, що гіпохлорит натрію хоча і є сильним окиснювачем з бактерицидними властивостями, але у випадку підвищення концентрації може викликати подразнення шлунково-кишкового тракту.

Проблема - не в очищенні, а в забрудненні

Для України було б доречнішим використання технології озонування води, каже експерт Юдіна: "Вона дорожче, але з усіх сторін безпечна і не потребує такої кількості хімічних реагентів". На думку еколога Цвєткової, будь-яка сучасна технологія Україну заведе "у глухій кут". Через "вкрай незадовільний" стан мережі водопостачання, де вода повторно забруднюється.

Крім того, головні джерела питної води – річки та водойми – є одночасно приймальниками стічних вод, що потрапляють туди недоочищеними. "Київ скидає недоочищені стічні води у Дніпро, з якого беруть воду Черкаси та Канів і т.д. Тобто, очевидно, що головний фокус треба повернути на захист води у джерелах",- каже Цвєткова.

Характерно, додає еколог, що забезпечення населення якісною і чистою питною водою прописано і у державній програмі "Питна вода", і в Законі України "Про питну воду і водопостачання". Крім того, Україна як член ООН приєдналася до резолюції про закріплення права кожного на воду і санітарію.

DW.COM