Тиск США на ″Північний потік-2″: прагнення до енергетичного домінування? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 26.09.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Тиск США на "Північний потік-2": прагнення до енергетичного домінування?

Німецькі експерти вперше детально проаналізували погрозу Вашингтона запровадити санкції проти проекту "Газпрома" і дедалі більшу конкуренцію США і Росії на газовому ринку Європи.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент США Дональд Трамп

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент США Дональд Трамп: думки щодо "Північного потоку-2" розійшлися

Чи потрібен Німеччині і Євросоюзу "Північний потік-2" і чи не призведе новий трубопровід "Газпрому" до зростання залежності Берліна і Брюсселя від Росії? Німецькі вчені вже не раз висловлювалися на цю тему. Але в останні місяці в ній з'явився дуже важливий додатковий аспект: США цілком конкретно пригрозили запровадити санкції проти європейських фірм, які беруть участь у  проекті.

Які мотиви американської сторони і чи варто в умовах посилення тиску з Вашингтона продовжувати проект? Мюнхенський економічний інститут ifo запропонував експертам з аналітичних центрів Берліна, Брюсселя, Кельна і Гамбурга висловити свою точку зору. Їхні статті вийшли в середині вересня в інформаційному бюлетені ifo Schnelldienst під загальним заголовком "Дисонанси на ринку енергії. США проти" Північного потоку-2 ": шлях до американського енергетичного домінування?".

Взаємозалежність - хороша основа для співпраці

Сьогоднішня Німеччина забезпечує себе енергією з широко диверсифікованих джерел. Тому можливе зростання частки Росії в поставках до ФРН природного газу видається прийнятним, тим більше, що існує яскраво виражена взаємозалежність: ЄС потрібен цей енергоносій, а російському державному бюджету - доходи від його продажу. Від зростаючої конкуренції між трубопровідним газом з РФ і зрідженим природним газом (ЗПГ), що надходить зі світового ринку, для прийому якого є численні потужності, європейці тільки виграють.

Судно Solitaire вже почало прокладати у Фінській затоці труби для газогону Північний потік-2

Судно Solitaire вже почало прокладати у Фінській затоці труби для газогону "Північний потік-2"

Такі основні тези статті Губертуса Бардта (Hubertus Bardt) і Тіло Шефера (Thilo Schaefer) з Інституту німецької економіки (IW) в Кельні. Вони, зокрема, вказують, що на газ з Росії припадає менше семи відсотків споживаної в Німеччині первинної енергії. У той же час ФРН і Євросоюз продовжують відігравати "центральну роль" як головні покупці російського газу, оскільки спроба диверсифікувати його експорт за допомогою "істотних поставок" у бік Китаю "поки не увінчалася успіхом".

"Якщо Європа забезпечила себе опціями, що дозволяють компенсувати скорочення поставок газу з Росії, то Росія не має можливості без особливих зусиль освоїти альтернативні джерела доходів", - зазначають вчені. Тому, наголошують вони, "залежність Росії від поставок в Європу теж велика", хоча деякі країни ЄС швидше відчують негативні наслідки в разі перебоїв з постачанням, ніж сама РФ. Але в цілому такий розклад "є гарною передумовою для стабільного продовження поставок", доходять висновку експерти кельнського інституту IW.

Економічні переваги і можливість політичного впливу

Їхній колега Андре Вольф (André Wolf) з Гамбурзького інституту світової економіки (HWWI) дотримується подібної точки зору. У статті під заголовком "Треба скористатися перевагами "Північного потоку-2 ", незважаючи на тиск з Вашингтона" він наводить цілу низку аргументів на користь цього інвестиційного проекту.

В умовах відмови Німеччини спочатку від атомної енергетики, а в перспективі і від вугілля, природний газ стає незамінним доповненням до відновлюваних джерел енергії, пише вчений. Через брак власних ресурсів ФРН доведеться і далі збільшувати імпорт газу, у тому числі й з Росії. "Північний потік-2" забезпечить "істотне скорочення витрат" завдяки коротшому маршруту та економії на транзитних митах.

Ще одна важлива перевага проекту, вказує Андре Вольф, полягає в тому, що він дозволить Німеччині в умовах "нового посилення політичного відчуження між Росією і Заходом" підтримувати відносини з РФ на економічному рівні, причому в ключовому секторі російської економіки. Газової галузі Росії необхідні великі експортні ринки, тому що вона видобуває набагато більше, ніж використовується всередині країни. "З цієї точки зору такі великі споживачі, як Німеччина та інші західноєвропейські країни, практично незамінні", - вказує експерт.

На його думку, адміністрація США, виступаючи проти "Північного потоку-2", керується не тільки геополітичними міркуваннями, а й просуває інтереси американського енергетичного сектора.

Infografik Karte Gaspipelines Europa Nord Stream UK

При цьому в Вашингтоні розуміють, що американський ЗПГ в середньостроковій перспективі не зможе домогтися успіху через високу вартість скраплення, регазифікації і транспортування. Тому "тліючий конфлікт навколо України використовується для того, щоб поєднати стратегічну зовнішню політику з економічними інтересами". Поставлене завдання "послабити Росію як найважливішого конкурента на міжнародному ринку газу".

Автор статті закликає Німеччину і ЄС у цьому випадку не піддаватися трансатлантичному тиску. Причому не тільки через перераховані економічні переваги проекту, але і з геополітичних міркувань. В умовах, коли США стають дедалі менш надійним партнером, вкрай важливо зберегти "мости на схід". "Якщо не буде хоча б мінімального рівня економічної інтеграції, дипломатії в кризовій ситуації не буде на що спиратися. З цієї точки зору Європі не варто позбавляти себе однієї з небагатьох, що залишилися у неї, можливостей впливу", - зазначає вчений HWWI.

Перспективи ринку газу ЄС абсолютно незрозумілі

А ось для експерта брюссельського аналітичного центру Bruegel Ґеорґа Цахмана (Georg Zachmann) переваги "Північного потоку-2" зовсім не очевидні. Ключова теза його статті: абсолютно незрозуміло, яким буде попит на газ в ЄС. В одних сценаріях він впаде до 2030 року на 60 мільярдів кубометрів у порівнянні з 2016 роком, в інших - виросте за той же період більш ніж на 100 мільярдів кубометрів.

У той же час зобов'язання, взяті на себе Євросоюзом у рамках Паризької кліматичної угоди, передбачають скорочення спалювання викопних енергоносіїв до 2050 року до абсолютного мінімуму, нагадує експерт. "Отже, ми знаємо, що на даний момент є можливість задовольняти імпортні потреби і що через 30 років попит на природний газ повинен стати маргінальним", - констатує експерт.

Тому, вважає він, зі спорудженням "Північного потоку-2" варто почекати до тих пір, поки не з'явиться більше ясності щодо перспектив газу в Європі. Якщо потреба в імпорті в найближчому майбутньому зросте (до того, як вона почне падати до середини століття), додатковий канал поставок з Росії дозволить уникнути зайвих витрат на покупку ЗПГ, якщо зростання не буде, то можна буде обійтися без цього газопроводу.

Європейці опинилися між двома фронтами

У свою чергу, Кірстен Вестфаль (Kirsten Westphal), експертка з енергетичної політики берлінського Фонду науки і політики (SWP), впевнена, що "Північному потоку-2" приділяється забагато уваги, хоча ні завершення, ні зупинка його будівництва не вирішать ключових питань енергетичної та політичної безпеки ЄС. У статті під заголовком "Торгівля газом в ЄС: між фронтами" вона констатує: "Росія залишиться складним партнером, США таким дедалі більше стають".

По цей та той бік Атлантики під час вирішення енергетичних питань дедалі важливішу роль відіграють міркування, пов'язані з безпекою і геополітикою. "Північний потік-2" слід розглядати в контексті анексії Криму та збройної дестабілізації Східної України з боку Росії, вказує Кірстен Вестфаль. У той же час "оголошеною метою нинішньої адміністрації США стало енергетичне домінування", санкції дедалі частіше використовуються Вашингтоном не лише як політичний інструмент, а й як частина внутрішньої і економічної політики, а поставки ЗПГ вже стали частиною спору між Вашингтоном і Брюсселем про митні збори.

У цій ситуації Німеччина і ЄС опинилися між двома фронтами: загострення протистояння Росії і США веде до того, що і та, й інша сторона намагається розколоти Євросоюз і "поглибити вже існуючі лінії розділення". Тому зараз, на думку експертки SWP, найперше завдання для європейців - це забезпечити енергетичний суверенітет Європи і створити Енергетичний союз ЄС.

Дивитись відео 03:01

Фактчек DW: Чи справді будівництво "Північного потоку-2" економічно необґрунтоване? (10.04.2018)

Дивитись відео 03:00

Чи поховають санкції США "Північний потік-2"? (03.09.2018)