Танго смерті у Львові: Чорні сторінки гітлерівської окупації | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 23.07.2007
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Танго смерті у Львові: Чорні сторінки гітлерівської окупації

«Танго смерті у Львові: 1941–1944. Голокост» - міжнародну виставку під такою назвою можна подивитися в Львівському історичному музеї.

default

Особисті речі в’язнів Янівського концтабору, накази окупаційної влади, архівні документи, фотографії нагадають відвідувачам про страшні часи гітлерівської окупації, які супроводжувалися тотальним винищенням галицького єврейства.

Тим, хто пам’ятає ще довоєнний Львів, важко його собі уявити без єврейського населення. «Євреї у нашому місті були відомими художниками, вченими, науковцями», – розповідає старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна. Та за часи Другої світової війни увесь цей культурний прошарок було фактично ліквідовано.

Одним з місць, де відбувалося масове знищення євреїв у Галичині, був Янівський концтабір. Саме йому й присвячена виставка «Танго смерті у Львові: 1941–1944. Голокост». Дехто з відвідувачів дивується: чому в назві є слово „танго”? Справа в тому, що, як засвідчують очевидці, керівництво табору створило з в’язнів оркестр, який змушували грати танго, коли чергову партію смертників відправляли на страту.

Про клопітку роботу з організації виставки розповіла „Німецькій хвилі” Світлана Кочергіна:

„Виставку „Танго смерті у Львові” було започатковано ще рік тому. За цей час я і мої колеги підшуковували в наших фондах документи з цієї тематики. Ми співпрацювали з фондами інших львівських музеїв, у яких були експонати, що висвітлюють цю тему”.

На виставці представлені і засоби тортур: прес, костедробилка, сіялка для людського попелу тощо. Досі не відомо точно, скільки осіб загинуло в Янівському концтаборі. Причину цього пояснює Світлана Кочергіна:

„Таких даних немає і не могло бути. Всі ці дані дуже приховувалися. Можна лише зі свідчень очевидців зробити висновок, що умови перебування в Янівському концтаборі були дуже жорстокими. В’язня могли вбити лише за те, що він стоїть першим або останнім, за те, що він знесилений і більше не може пересуватися. В’язнів випробовували, скільки часу вони зможуть існувати без продуктів харчування за умов важкої праці”.

Головним організатором виставки виступив Міжнародний центр «Голокост» ім. доктора Шварца. Його віце-президент Михайло Шерман розповідає про експозицію:

„Це дійсно унікальна виставка. Тут вперше за багато років показано документи, наприклад, накази окупаційної влади, особисті речі людей, котрі загинули. Є фотографії з архівів Гестапо і КДБ. Все це можна побачити в нашій експозиції”.

У інтерв’ю „Німецькій хвилі” Михайло Шерман розповів, що все своє житт я присвятив розшуку колишніх в’язнів концтаборів, жертв Голокосту:

„Зрештою, така спрямованість роботи й нашого Центру. Наш керівник і спонсор – доктор Шварц сам був в’язнем Янівського табору”.

До справи відкриття такої виставки долучилася й німецька сторона. Як розповів перший секретар відділу культури Посольства Жан П’єр Фрьолі:

„Ми вже довгий час підтримуємо контакти з Центром доктора Шварца у Львові. Михайло Шерман ще рік тому поділився з нами ідеєю організувати таку виставку, і наше посольство відразу йому заявило, що він може розраховувати на всю необхідну допомогу”.

Пан Фрьолі підкреслив, що це не просто добра справа, а діяльність, яка допоможе прокласти міст між теперішнім і минулим. А виставкою «Танго смерті у Львові: 1941–1944. Голокост» співпраця між Посольством ФРН у Києві та Центром доктора Шварца не закінчиться:

„Ще один напрямок, за яким ми активно співпрацюємо з паном Шерманом, це – план збудувати у Львові пам’ятник жертвам Янівського концтабору. Від імені посольства Німеччини в Україні я відкрито заявляю, що ми готові взяти участь у цьому проекті, зокрема, надавши фінансову допомогу”.

Жан П’єр Фрьолі наголосив, що нинішнє покоління має зрозуміти всю трагедію Голокосту, щоб ніколи в світі не повторилось чогось подібного.

Реклама