СІМ – стипендія для фахівців, які вирішили повертатися в Україну | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 21.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

СІМ – стипендія для фахівців, які вирішили повертатися в Україну

Українцям, які отримали освіту в Німеччині, нелегко зробити вибір: повернутися на батьківщину чи робити кар’єру за кордоном? Тим, хто вирішить повертатися, стане у нагоді стипендія СІМ.

Центр міжнародної міграції та розвитку (Center for International Migration and Development) пропонує підтримку тим українцям, які вирішили повернутися додому після отримання диплома або кількарічної кваліфікованої роботи в Німеччині. Підтримка полягає в наданні стипендії на період від одного до двох років. Розмір стипендії залежить від заробітної платні, яку заявник отримував у Німеччині, від рівня кваліфікації та суспільної значимості роботи, яку заявник планує виконувати по поверненні в Україну. Стипендія надається додатково до заробітної платні і становить до 1600 євро на місяць.

Одна з головних умов – нове місце роботи мусить бути «значимим з точки зору політики розвитку». Тобто підтримка надається насамперед тим, хто зможе застосувати свій фаховий потенціал для сприяння економічним і демократичним перетворенням в Україні, в розвитку науки, у збереженні довкілля або у становленні нових підходів до розв’язання соціальних проблем. Нині в Україні вже працюють 14 стипендіатів Центру міжнародної міграції та розвитку. Серед них – економісти, фахівці з аграрного менеджменту, екологи, філологи, хіміки та юристи.

«В Україні працювати цікавіше»

Тарас Гагалюк

Тарас Гагалюк

Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк – один зі стипендіатів. Після навчання у Національному аграрному університеті його запросили займатися науковою діяльністю в Інституті аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи в німецькому місті Галле. Написавши докторську дисертацію у Німеччині на тему підвищення ефективності постачань сільськогосподарської продукції, Гагалюк вирішив повернутися до України. «Коли писав докторську у Галле не раз були перепади в настоях – повертатися чи не повертатися? Були можливості працювати за кордоном, були пропозиції щодо роботи», - зізнається Тарас Гагалюк.

Однак він не шкодує про прийняте рішення. Каже, що в Україні працювати набагато цікавіше. «Хотілося застосувати набутий досвід на батьківщині. У Німеччині, напевно, робота більш розмірена, передбачувана. Зате Україна – це постійний «брейн стормінг». Тут все змінюється набагато швидше, ніж у Німеччині. Ми тепер маємо за місяці долати шлях, який Німеччина долала роками», - каже фахівець. Український клуб аграрного бізнесу здійснює аналіз аграрного ринку, консультує сільськогосподарські компанії в питаннях модернізації та підвищення ефективності виробництва. Тарас Гагалюк, використовуючи сучасні міжнародні підходи, здійснює аналіз ринків та їхнє прогнозування. Молодий фахівець наголошує: величезний невикористаний потенціал українського сільського господарства – це і є той виклик, який неабияк мотивує до роботи.

Гагалюк упевнений, що по завершенні терміну фінансової підтримки з боку CIM у нього буде можливість на аналогічних умовах подовжити контракт з нинішнім роботодавцем. «Поки планую продовжити роботу в цій команді. У нас дуже фаховий колектив однодумців із сучасними європейськими підходами. Тут комфортно працювати. Але я переконаний, що з отриманою в Німеччині кваліфікацією я матиму і в майбутньому чимало привабливих пропозицій від роботодавців», - каже спеціаліст. Попит на фахівців з міжнародним досвідом в аграрному секторі України нині перевищує пропозицію. Це дозволяє розраховувати на пристойну зарплатню.

У науці важче

Володимир Бабіжецький

Володимир Бабіжецький

Значно важче в Україні тим, хто займається наукою. Про це не на словах знає хімік Володимир Бабіжецький. Пропрацювавши дев’ять років у провідних наукових центрах Німеччини і Франції, науковець 2010 року повернувся в рідний університет Івана Франка у Львові. «Якби не стипендія СІМ, я би в Україні наукою не зміг займатися, - розповідає хімік. - Довелося би займатися якимось бізнесом». Нині він з українськими колегами займається улюбленою справою – досліджує хімічні властивості нових сплавів металів. Навіть зі стипендією його дохід нині значно нижчий, ніж був у Німеччині. Але науковець каже: «У Львові я вдома. Тут краще навіть з нижчою зарплатнею».

За словами Бабіжецького, зробити успішну наукову кар’єру в Німеччині дуже важко - на вершину кар’єрної піраміди вдається вибратися одиницям. «Основна маса наукового персоналу все життя перебивається кількарічними контрактами, щоразу шукаючи нові наукові проекти по всій Європі. Тут – два роки, там – два роки. Коли тобі 25 – це не проблема. А коли тобі виповнюється 40, тобі набридає їздити. Шукаєш, де би осісти. А це дуже важко. Чимало знайомих науковців зрештою таки йдуть у бізнес», - розповідає дослідник.

Не втратити зв’язок зі світом

Головне по поверненні до Львова для Володимира Бабіжецького – залишатися частиною міжнародного наукового середовища. Кілька разів на рік він їздить на конференції до Німеччини та інших країн Європи. Регулярно публікується в наукових часописах за кордоном. «Для мене дуже важливо, що тут є сильна за українськими мірками команда фахівців. Наша кафедра – чи не найактивніша в університеті за кількістю публікацій у міжнародних журналах», - пишається хімік. Однак Бабіжецький скептично дивиться на перспективи української науки, якщо не зміниться на краще фінансова ситуація. «Де-не-де є «острівці компетентності» - кафедри, які займаються наукою на світовому рівні. Але все це радше всупереч, а не завдяки державній політиці», - нарікає дослідник.

Володимир Бабіжецький сподівається, що після закінчення стипендії CIM йому вдасться знайти в Україні фінансування свого наукового проекту. «Дуже хочеться залишитися у науці. Мені би знайти хоч якісь кошти. Обладнання у мене є – я привіз із собою з Німеччини. Мені там подарували апаратуру на знак подяки за багаторічну роботу», - розповідає дослідник. Бабіжецький - оптиміст і вірить у те, що йому вдасться втілити в Україні свої наукові плани. Якщо йому таки доведеться кинути науку з фінансових причин, як це часто буває в Україні, це означатиме, що витрачені СІМ кошти не дали очікуваного результату. Але Україна втратить значно більше – ще одного фахівця міжнародного рівня.

Автор: Євген Тейзе
Редактор: Володимир Медяний

Докладніше про програму СІМ «Повернення фахівців» читайте на сайті

http://www.zav-reintegration.de