Сікстинська мадонна: і в 500 років – королева краси | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.06.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Сікстинська мадонна: і в 500 років – королева краси

500-річному ювілею картини, яка вважається символом краси та довершеності, присвячена безпрецедентна виставка в Дрездені. Її успіх перевершив усі очікування.

Перед входом у Дрезденську картинну галерею – довжелезні черги. Тут нещодавно відкрилася виставка «Сікстинська мадонна. 500 років культовому творінню Рафаеля». Її образ сповнений благородства, смиренності та душевної доброти. Вона вражає уяву красою та щирістю. Два з половиною мільйони людей щороку відвідують Дрезденську картинну галерею спеціально, аби помилуватися Дівою Марією, яка, затамувавши тривогу в душі, з немовлям Ісусом на руках, босоніж ступає хмарами. Вона крокує в напрямку землі, аби віддати свого сину «в життя».

Вона виглядає велично, але не зарозуміло. Зображений ліворуч папа Сікст схиляється перед нею на коліна. З трепетом опускає очі й Свята Варвара, яка вважається покровителькою італійського міста Пьяченца. А зображені внизу два ангели, навпаки, зводять задумливий погляд вгору.

Діамант у новій оправі

Сьогодні вона прекрасна як ніколи – не в останню чергу завдяки новій «оправі». До ювілею картини група мюнхенських умільців з майстерні Вернера Муррера виготовила для творіння Рафаеля розкішну раму. Річ у тім, що неоренесансне обрамлення, в яке у 1950-ті роки помістили полотно, не дуже пасувало до картини. Тож, до ювілею шедевра його вирішили обрамити в інший, гідний творіння антураж. Виготовляли раму вручну, за старовинною технологією. Кожен окремий елемент старанно вирізали та покривали позолотою. Замінили й скло для картини. І тепер «Сікстинська мадонна» сяє яскраво, як ніколи.

На час виставки вона залишила своє звичне місце на другому поверсі галереї та переїхала в Гобеленовий зал – приміщення, яке зазвичай використовується для проведення лекцій, літературних читань, різних урочистостей. Його стіни прикрашають гобелени, зіткані за ескізами Рафаеля. На їхньому тлі «Сікстинська мадонна» виглядатиме ще краще.

Raffaels Engel

З культовим статусом

«Рафаель у Римі», «Видатне придбання «Сікстинської мадонни», «На шляху до міфу», «Міжнародна кар'єра: ангелики в кітчі та мистецтві» - так називаються розділи ювілейної виставки.

Аби розробити концепцію цієї експозиції, її куратор Андреас Геннінг кілька місяців провів в Італії – ретельно вивчав історію створення та культу «Сікстинської мадонни». Як виявилося, неймовірної популярності ця картина досягла значно раніше, ніж навіть її головна суперниця – «Джоконда» великого Леонардо да Вінчі: якщо полотно Рафаеля було зведено в ранг культового в середині ХІХ століття, то «Джоконду» вперше гідно оцінили лише на початку 1900-х.

Посилання на «Сікстинську мадонну» в літературі, музиці, філософії, прикладному мистецтві та фотографії почали з’являтися на початку 1800-х років. Картину копіювали і репродукували, а пізніше стали широко використовувати і для реклами. Особливими «попитом» користувалися і досі користуються задумливі ангелики біля ніг Мадонни.

Уже в ХІХ столітті їхні зображення стали прикрашати витвори та прикраси з фарфору. А з плином часу ці пухкенькі крилаті хлоп'ята взагалі зробили блискучу «кар'єру». Нині вони фігурують на листівках, парасолях, гаманцях, взутті і навіть… на туалетному папері. В експозиції представлена ціла серія предметів масового споживання, на оформлення яких дизайнерів надихнули персонажі знаменитого дітища Рафаеля.

З Пьяченци до Дрездена

Рафаель. Автопортрет

Рафаель. Автопортрет

«Сікстинська мадонна» - це масштабне полотно понад три метри заввишки (без рами). Рафаель створив його для вівтаря церкви при монастирі Святого Сікста в італійській Пьяченці. Але на всезагальний огляд витвір виставили лише через два з половиною століття, коли 1754 року його придбав курфюрст Саксонії Август ІІІ та привіз до своєї дрезденської резиденції.

Шедевр розмістили в Дрезденському Цвінґері – розкішному комплексі, де нині розташовані різноманітні музеї, в тому числі й знаменита Дрезденська галерея. З тих пір «Сікстинська мадонна» притягує любителів мистецтва як магніт. І от нині ця культова картина відзначає своє 500-річчя. Дрезденська рок-група Electra навіть присвятила їй сюїту. Її виконають 26 серпня – в день закриття виставки.

DW.COM

Реклама