Східне партнерство: успіхів мало, але важливий діалог | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Східне партнерство: успіхів мало, але важливий діалог

У Варшаві у рамках Східного партнерства ЄС із шістьма пострадянськими країнами відбувся Форум громадянського суспільства. Під час експертних дискусій найбільше розмовляли про Україну і Білорусь.

За головування Польщі в ЄС Східне партнерство отримало новий імпульс

За головування Польщі в ЄС Східне партнерство отримало новий імпульс

«Східне партнерство – це не геополітичний проект, але в нього можуть бути геополітичні наслідки», - сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, відкриваючи у Варшаві Форум громадянського суспільства. Десятигодинний марафон експертних дискусій відбувся в четвер, 29 вересня, напередодні саміту Східного партнерства.

Говорячи про геополітику, Сікорський звертався насамперед до Росії. Коли 2009 року стартувала ініціатива Євросоюзу з поглиблення відносин із Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною, в Москві розцінили це як експансію ЄС у регіоні, який Росія традиційно вважає своєю сферою впливу. Але слова Сікорського представники Росії не почули – на форумі їх не було.

Важкий діалог

Фюле: ув´язнення Тимошенко не залишиться без наслідків у відносинах з ЄС

Фюле: ув´язнення Тимошенко не залишиться без наслідків у відносинах з ЄС

На Форумі громадянського суспільства у Варшаві близько 200 експертів підбивали підсумки перших двох років Східного партнерства. Більшість учасників казали про те, що «похвалитися особливо нема чим». Приміром, одна з цілей Східного партнерства – сприяння регіональному діалогу – поки залишається лише добрим наміром. Уже сам підбір доповідачів є вельми красномовним. Дискусії вели передовсім представники України, Білорусі, Грузії та Молдови. З Азербайджану виступив один експерт, а з Вірменії – жодного. Як розповідали в кулуарах, подібну картину можна було спостерігати і під час минулих заходів Східного партнерства, коли представників Вірменії та Азербайджану доводилося «розсаджувати подалі один від одного». «Країни-учасниці надто різні», - зауважила щодо цього Ірис Кемпе (Iris Kempe), голова представництва німецького Фонду імені Генриха Белля у Грузії.

На форумі відзначали, що двостороння співпраця з ЄС поки більш плідна, ніж у рамках Східного партнерства. Водночас досягненням цієї ініціативи ЄС вони називали те, що вона стала новою платформою для дискусій.

Фюле: «Бетонного муру більше немає»

Регіональне співробітництво в рамках Східного партнерства поки кульгає

Регіональне співробітництво в рамках Східного партнерства поки "кульгає"

Суху атмосферу наукової конференції, в якій проходив форум, буквально підірвав емоційний виступ віце-прем’єр-міністра Великобританії Ніка Клеґґа. Він особливо потішив представників України, яка вже більше десяти років і поки безрезультатно намагається отримати перспективу членства у Європейському Союзі. Клеґґ однозначно виступив за подальше розширення ЄС, сказавши «No» планам Брюсселя взяти паузу після вступу Хорватії до спільноти. А коли Клеґґ сказав, що уряд у Лондоні не вважає Східне партнерство альтернативою членству в ЄС, у залі зааплодували.

Комісар Євросоюзу з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле, який виступав після Клеґґа, був менш емоційним, проте зробив декілька важливих заяв. За його словами, результатом нещодавнього перегляду «Політики сусідства» стало те, що у майбутньому Європейський Союз у переговорах з країнами Східного партнерства посилатиметься на 49-ту статтю Договору ЄС. У цій статті зафіксоване право кожної європейської країни подати заявку на вступ до спільноти. Раніше ЄС категорично заперечував це, однак тепер, як сказав Фюле, «бетонного муру більше немає». Однак в Угоді про асоціацію, переговори про яку завершують Україна і ЄС, посилання на «європейську перспективу» скоріш за все не буде, вважають оглядачі.

Вирок Тимошенко без наслідків не залишиться

Тим часом підписання угоди опинилося під загрозою зриву через судовий процес над Юлією Тимошенко. Як відомо, прокуратура вимагає ув’язнити екс-прем’єра на сім років, звинувачуючи її у перевищенні службового становища під час підписання газових контрактів з Росією. У ЄС вважають, що суд скидається на політичну розправу. Єврокомісар Фюле сказав, що в разі засудження Тимошенко «за законами, ухваленими за радянських часів», відносини ЄС з Україною «не залишаться такими, як були». Як саме виглядатимуть ці зміни, він не уточнив.

 

Автор: Роман Гончаренко, Варшава/Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM

Реклама