Сучасне рабство: на мене працюють 68 невільників | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Сучасне рабство: на мене працюють 68 невільників

Багато хто непокоїться, що є сучасним рабовласником. Американські ентузіасти створили веб-сторінку, яка дозволяє порахувати, скільки рабів працюють на кожну конкретну людину, непомітно для неї.

Мої раби сидять переважно в Китаї, але на мене працюють також у Латинській Америці, в Україні, Росії, Індонезії та Індії. Таке відкриття я зробив для себе, пройшовши персональний тест на веб-сторінці slaveryfootprint.org. Особливо багато рабської праці вимагають такі предмети першої необхідності як ручка, шампунь, памперси для дитини, пояснює портал.

Адже для виробництва цих речей потрібні бавовна, вугілля, метал, а їх вирощують, видобувають або переробляють у світі за надзвичайно важких умов, принизливих для людської гідності.

За веб-сторінкою приховується благодійна організація із штаб-квартирою в Каліфорнії. Її засновник Джастін Діллон вважає, що в усьому світі 27 мільйонів людей примушують працювати, не отримуючи оплати за неї. Тож це можна назвати й неоплачуваною примусовою працею.

Мої раби розкидані по всьому світу - їх 68, за оцінками slaveryfootprint.org

Мої раби розкидані по всьому світу - їх 68, за оцінками slaveryfootprint.org

Діллон вишукав близько 400 продуктів щоденного користування, від смартфона до філіжанки кави. Потім розрахував, скільки "рабів" потребує вироблення окремого виду продукції. І тепер кожен, вказавши власні показники споживання, може дізнатися, скільки ж підневільних працівників ішачать конкретно на нього. У моєму випадку - 68.

Більше подробиць, будь-ласка

Втім, щодо змісту slaveryfootprint.org, то все ж знайшлося кілька критичних зауважень. Сабіне Ференшильд з німецької громадської організації Südwind, що стежить за міжнародними економічними темами, до поняття "рабство" ставиться критично. "Дуже важко показати у цифрах, де умови праці, подібні до рабської, а де - вільна робота за гроші, але із великим виснаженням."

На сторінці названі джерела, на підставі яких робляться обчислення, але водночас детальних даних щодо деяких тем немає, звертає увагу Ференшильд в інтерв'ю DW. Ідею експерт вважає цікавою, однак цей портал, на її думку, занурюється недостатньо глибоко. "Якби доповнити цю веб-сторінку певними темами, а саме відсутніми мінімальними соціальними стандартами, невиплачуваною, хоча й гідною людини, зарплатнею, тоді б вона стала справді передовою".

Що можу зробити я?

Тобто, цифра 68, можливо, не абсолютно відповідає реальному стану речей, але порталу вдалося пробудити свідомість щодо цієї проблеми. Каліфорнійці - не перші, хто це зробив. Раніше, наприклад, carbonfootprint.com намагався пояснити, наскільки обтяжливими для довкілля є мої авіаперельоти.

Бавовну часто вирощують за рабських умов, це збільшує кількісті примусових працівників

Бавовну часто вирощують за рабських умов, це збільшує кількісті примусових працівників

Вихід, який пропонує slaveryfootprint, простий: поширюй знання про сучасне рабовласництво і жертвуй гроші. Веб-сторінка не дає рекомендацій відмовлятись від певних продуктів. Наведені на ній харчові продукти та предмети першої необхідності не належать якійсь конкретній марці. Сабіне Ференшильд переконана, що тема "справедливого споживання" є складною. Заняття нею забирає багато часу, каже вона: "Тому що ланцюжки є довгими та заплутаними, потрібно робити запити до законодавців, до підприємств".

Найскладніше - почати

У багатьох підприємствах і самі не знають, звідки точно походить їхня сировина. Географ за освітою Сузанне Джордан, яка родом з Баварії, спробувала розробити один такий "справедливий" продукт - комп’ютерну мишку. Лише тоді їй стало зрозуміло, наскільки заплутаним є ланцюг, спричинений таким, здавалося б, простим предметом.

"Монтажні роботи, пайка, виробництво корпусу, це все в нас відбувається "справедливо", - розповідає вона в інтерв’ю Deutsche Welle. - Напевно, дві третини деталей створюються за "справедливих" умов. Проте є напівфабрикати та напівфабрикати для напівфабрикатів, а далі - сировина". Про всі ці складові інформації вже практично не знайдеш: або через небажання фірм її розголошувати, або через незнання ними реального походження речей, які вони закуповують у посередника.

Прозріння

"Гадаю, що метали в мишці належать до матеріалів, виготовлених несправедливим шляхом", - із розчаруванням зазначає Сузанне Джордан. Однак вона хоче продовжити свою роботу, щоб зробити комп’ютерну мишку "справедливішою". У стовідсотково "справедливий" продукт (Fair Product) вона й сама не вірить, але сподівається принаймні наблизитися до нього. Така мишка вже є у продажу, і її ціна - приблизно удвічі вища за аналогічні товари.

В Індії у текстильній промисловості працюють діти

В Індії у текстильній промисловості працюють діти

Схожим шляхом пішла фірма з Нідерландів. Влітку вона хоче розпочати виробництво смартфону за умов Fair Trade, тобто - "справедливої торгівлі". Необхідні гроші вона отримала авансом через попередні замовлення. Однак і це підприємство не обіцяє продукту, який буде народжуватися в абсолютно гідних людини умовах праці та за бездоганних екологічних стандартів. Це буде лише "за можливістю справедливий" мобільний телефон.

Для експерта Сабіне Ференшильд єдиним можливим інструментом у подоланні сучасного рабства є прозорість. Фірми мусять оприлюднити свої ланцюги постачальників. Але добровільно, без примусу з боку політиків, вони цього, звичайно ж, робити не стануть.

DW.COM

Реклама