Суперечливий звіт Human Rights Watch: чи застосовують сили АТО касетні боєприпаси? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.10.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Суперечливий звіт Human Rights Watch: чи застосовують сили АТО касетні боєприпаси?

Human Rights Watch у своєму звіті покладає відповідальність за застосування касетних боєприпасів на Донбасі на українських військових. Київ відкидає звинувачення. Експерти піддають сумніву методологію HRW.

Касетні боєприпаси

Касетні боєприпаси (архівне фото)

У понеділок, 20 жовтня, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) опублікувала звіт про широке застосування касетних боєприпасів під час боїв на території Східної України. "Хоча не було можливим остаточно визначити відповідальних за багато атак, докази вказують на те, що українські урядові сили відповідальні за кілька ударів по Донецьку із застосуванням касетних боєприпасів", - зазначається у звіті.

HRW, за власними даними, проводила дослідження протягом одного тижня на початку жовтня в Донецьку. В 12 задокументованих випадках застосування касетних боєприпасів загинули шість осіб, десятки отримали поранення. Представники організації мали змогу спостерігати загалом залишки 22 ракет з касетними боєголовками: 16 від установки залпового вогню "Ураган" і 6 - від "Смерчу". В Human Rights Watch зауважують, що не завжди було можливим визначити тип застосованих озброєнь - тоді, наприклад, коли кілька різновидів озброєнь використовувалися одночасно.

Україна відкидає звинувачення

Офіційний Київ відкидає звинувачення Human Rights Watch. Речник антитерористичної операції Владислав Селезньов підтвердив у розмові з DW, що на озброєнні сил АТО перебувають установки "Ураган" і "Смерч", проте "немає касетних боєприпасів". "За будь-яких умов, навіть якщо ми знаємо, що на певній території знаходяться вогневі позиції бойовиків, ми не ведемо вогонь по тих місцях, де можуть знаходитися мирні мешканці", - додав Селезньов.

Водночас речник спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків в коментарі DW зазначив, що його організація не фіксувала застосування касетних боєприпасів. "У нас близько 90 спостерігачів в Східній Україні. Якби ми щось подібне побачили, то ми б це зафіксували, проте на сьогодні такого не було. Все, що ми маємо сказати щодо боєприпасів чи обстрілів, з’являється в наших щоденних звітах. До цього часу в наших звітах не було нічого про це", - сказав Боцюрків.

Серед іншого у звіті HRW зазначається, що Лоран ДюПаск’єр, працівник Міжнародного комітету Червоного Хреста, "був убитий під час атаки, в якій були застосовані ракети з касетними боєголовками". Представник Червоного Хреста Анастасія Ісюк, однак, не змогла надати коментар щодо конкретного типу боєприпасів, від яких загинув працівник організації. "Ми знаємо лише те, що наш колега загинув, коли два снаряди впали поряд з офісом Червоного Хреста", - зазначила Ісюк. Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Антон Міхненко зауважує, що якби це був касетний боєприпас, то і будівлі, де знаходиться офіс, також би не було.

Заборонена зброя

Автори звiту HRW зауважують, що застосування касетних боєприпасів може бути розцінено як воєнний злочин, вочевидь, маючи на увазі порушення міжнародної "Конвенції про касетні боєприпаси". Підписанти цієї конвенції, що набула чинності 1 серпня 2010 року, зобов’язалися за жодних обставин не використовувати, розробляти, виробляти, отримувати або постачати касетні боєприпаси. На даний момент угоду підписали 114 держав, 86 - ратифікували. Проте ні Україна, ні Росія до неї не приєдналися.

Один з авторів звіту, старший науковий співробітник Human Rights Watch, Марк Хізнай, закликав Київ відмовитися від використання заборонених озброєнь. "Влада України повинна негайно взяти на себе зобов’язання не застосовувати касетні боєприпаси та приєднатися до угоди, що забороняє їх", - зауважив експерт. У свою чергу, Владислав Селезньов наголосив, що "касетні боєприпаси заборонені до використання міжнародними конвенціями".

Чи надійна методологія?

Доказова сторона звіту присвячена двом аспектам: доведенню того, що взагалі застосовувалися касетні боєприпаси, а також приблизному з’ясуванню, звідки вівся вогонь. Саме на основі цього і були зроблені висновки про те, що основну відповідальність несуть сили АТО. В звіті додають, що "хоча і неоднозначні, обставини вказують на те, що протиурядові сили могли також бути відповідальними за використання касетних боєприпасів". Відповідно, в HRW закликали і Росію зобов’язатися не застосовувати цей різновид озброєнь.

"Вести мову про те, що є український слід в усіх цих питаннях, пов’язаних з використаннях касетних боєприпасів, щонайменше некоректно", - зауважив речник антитерористичної операції Владислав Селезньов.

Дивитись відео 05:35

Російський слід на Сході України

Подібної думки дотримується і Антон Міхненко. В інтерв’ю DW заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння висловив сумнів щодо методології дослідження, проведеного HRW. "Дуже велика кількість запитань, на які неможливо знайти відповіді в цьому звіті", - наголосив експерт.

"Громадські організації не мають таких висококваліфікованих кадрів, які б могли конкретно сказати, що це вибухнув саме касетний боєприпас, що він прилетів саме з того боку", - наголошує експерт. Мовляв, представники HRW бачать те, що їм показують сепаратисти, і на основі цього роблять свої висновки. "Проте вони самі розуміють, що сепаратисти можуть їм надавати якусь дезінформацію", - додає Міхненко.

Співрозмовник DW пояснює, що реактивні системи залпового вогню призначені для ураження площі. Касетні снаряди переважно застосовуються, щоб покривати площі, де розташовані скупчення або живої сили, або техніки - вони перемелюють все навколо. "Треба бачити всю картину. Слід порахувати, скільки розірваних і скільки нерозірваних боєприпасів, а також, які вони наслідки спричинили, яку площу покрили", - говорить Антон Міхненко. Тож, за його словами, адекватні висновки про застосування касетних боєприпасів можуть зробити лише військові експерти, які спеціалізуються саме на таких озброєннях.

Аудіо й відео до теми

Реклама