Суд ЄС відмовив російським компаніям у скасуванні санкцій щодо РФ | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW | 13.09.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Новини

Суд ЄС відмовив російським компаніям у скасуванні санкцій щодо РФ

Економічні санкції Євросоюзу щодо Росії залишаються чинними. Суд ЄС у Люксембургу відмовив низці банків і енергетичних компаній з РФ у скасуванні обмежень, запроваджених через дії Москви проти України.

Суд Євросоюзу в Люксембургу

Суд Євросоюзу в Люксембургу

Суд Європейського Союзу залишив економічні санкції проти низки російських компаній чинними. Таке рішення ухвалено у четвер, 13 вересня, передає прес-служба суду в Люксембургу. По суті це рішення є остаточним, однак сторони мають право звернутися до Європейського суду справедливості (вищої інстанції) з проханням перевірити його законність.

"По суті Суд встановив, що Рада ЄС достатньо обґрунтувала оскаржені правові акти", - йдеться у повідомленні Суду ЄС, яке є у розпорядженні DW. "Проголошена мета оскаржених актів полягає у тому, щоб підвищити ціну за дії Росії, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також підтримати мирне врегулювання кризи", - додали у Суді.

До Суду ЄС з позовом на Раду ЄС сім компаній звернулися ще восени-взимку 2014 року. "Роснефть" і "Газпром нефть", російські банки "Сбербанк", ВТБ і "Внешэкономбанк" (ВЭБ), а також український "Промінвестбанк" (дочка ВЭБ) і турецький DenizBank (дочка "Сбербанку") просили скасувати санкції, запроваджені проти них за дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні.

Як відомо, персональні санкції Брюссель почав запроваджувати одразу після анексії Росією українського півострова Крим. Однак на економічні санкції він пішов лише у липні 2014 року - після того, як над Донбасом збили Boeing 777 рейсу MH17 "Малайзійських авіаліній". Згодом ЄС прив'язав секторальні санкції до виконання мінських домовленостей і подовжує їх щопівроку.

Обмеження стосуються трьох секторів. По-перше, це заборона на експорт та імпорт зброї, а також продаж товарів подвійного призначення до РФ. По-друге, в енергетичний сектор Росії не дозволяється постачати товари, які можна використовувати для розвідки та видобутку нафти у глибоководних і арктичних зонах, а також сланцевої нафти. По-третє, у банківському секторі компанії та громадяни ЄС не можуть купувати або продавати цінні папери зі строком понад 30 днів, а також давати кредити п'яти банкам, які належать російській державі, та трьом енергетичним компаніям. До списку потрапили банки "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", ВЭБ і "Россельхозбанк", а також енергетичні компанії "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть".

Переважно позивачі аргументували свої скарги тим, що Рада ЄС не навела підстав для запровадження санкцій проти них. Компанія "Газпром нефть" стверджувала, що має "недостатні зв'язки" з урядом РФ. Як відомо, вона на майже 96 відсотків належить "Газпрому", у якому контрольним пакетом володіє російська держава. ВТБ, який належить на понад 60 відсотків РФ, стверджував, що держава ним не керує. Інші підприємства, наприклад, "Роснефть", стверджували, що ЄС порушив свої зобов'язання згідно з угодою про партнерство та співпрацю з Росією, а також у рамках СОТ.

Дивитись відео 02:43

Катастрофа MH17: факти, встановлені міжнародним слідством (16.07.2018)

Реклама