Суд чи палата. Хто виноситиме вироки українським корупціонерам | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.09.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Суд чи палата. Хто виноситиме вироки українським корупціонерам

В Україні сперечаються, хто має судити корупціонерів. Експерти застерігають щодо наміру влади підмінити створення спеціалізованого суду окремими судовими палатами.

Початок осіннього політичного сезону змусив українських можновладців згадати про тему створення антикорупційного суду. 15 вересня про необхідність зробити це якнайшвидше заявив заступник голови МВФ Девід Ліптон. "Ми, безумовно, погоджуємося, що створення антикорупційного суду є важливим наступним кроком. Ми закликаємо уряд зробити цей крок", - зазначив Ліптон в інтерв'ю українському виданню "Економічна правда".

Того ж дня на відкритті міжнародного форуму YES у Києві президент України Петро Порошенко заявив, що сподівається на створення антикорупційної судової палати в рамках існуючих судів вже у жовтні, у той час як утворення відповідного спеціалізованого суду може зачекати.

Петро Порошенко cподівається на створення антикорупційної судової палати в рамках існуючих судів вже у жовтні

Петро Порошенко cподівається на створення антикорупційної судової палати в рамках існуючих судів вже у жовтні

"Я сподіваюся, що ми створимо антикорупційну палату наступного місяця, а вже після цього, якщо антикорупційний суд з'явиться у 2019 чи 2020 році, то будемо тільки раді", - зазначив президент.

Зараз у Верховній Раді одночасно зареєстровано два законопроекти: один передбачає створення антикорупційного суду, інший - антикорупційних палат у складі діючих судів. DW вирішила розібратися, у чому полягає різниця між ними та чи є шанси на створення в Україні незалежної судової антикорупційної інституції.

Відіграти назад

Пропозиція президента не викликає захвату в ініціаторів створення антикорупційного суду в Україні. Так, один із авторів відповідного законопроекту, народний депутат Мустафа Найєм зауважив у розмові з DW, що ця ідея української влади є спробою відіграти назад ті реформи, які вона сама й анонсувала. "Створення антикорупційного суду передбачено судовою реформою, яку підписав Порошенко, а також затвердженою ним стратегією реформування судової системи", - розповідає Найєм.

Мустафа Найєм: антикорупційні палати замість антикорупційних судів - це відкат назад

Мустафа Найєм: антикорупційні палати замість антикорупційних судів - це відкат назад

Ключовою різницею між антикорупційними палатами та судами нардеп називає різний кадровий склад цих органів. Якщо для спеціалізованого суду передбачається набір нових людей за допомогою конкурсу, то антикорупційні палати складатимуться із суддів, які й зараз працюють у відповідних судах. "Це все одно, що повісити на кабінеті табличку "Антикорупційна палата" та сказати, що всі вимоги виконані", - каже Найєм.

На перевагах незалежного механізму відбору суддів для антикорупційного суду наполягають і експерти. За словами експерта Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександра Лємєнова, у законопроекті про антикорупційний суд планується, аби у склад незалежної конкурсної комісії увійшли по три особи, призначені Верховною Радою, президентом та міністерством юстиції. При цьому кандидати від міністерства юстиції, як зазначається у законопроекті, призначаються на підставі рекомендацій урядів та міжнародних організацій, які надавали Україні технічну допомогу у сфері боротьби з корупцією, - тобто західних донорів.

Артем Ситник: прискорити розгляд антикорупційних справ допоможуть лише антикорупційні суди

Артем Ситник: прискорити розгляд антикорупційних справ допоможуть лише антикорупційні суди

Також, за словами Найєма, проблема антикорупційних палат полягатиме у недостатній кількості суддів в українських судах. Зараз, каже нардеп, суди й так завалені справами, а на створення антикорупційних палат потрібно близько двох тисяч суддів відповідної кваліфікації. "Натомість для антикорупційного суду буде достатньо лише 150 суддів", - зазначає Найєм, за словами якого, зараз судді просто не встигають розглядати справи проти корупціонерів.

Про затримку із розглядом справ Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у нещодавньому інтерв'ю для DW говорив і керівник відомства Артем Ситник. Деякі з них, за словами Ситника, залишаються без уваги суддів більше року. Та, на думку експерта Центру політико-правових реформ Олександра Банчука, це жодним чином не пов'язано з якістю підготовки детективами матеріалів цих справ. При цьому і Ситник, і Банчук наполягають - рішення проблеми полягає у створенні саме окремих антикорупційних судів.

Під тиском Заходу

Ще навесні поточного року у представництві ЄС у Києві наполягали на ухваленні відповідного закону не пізніше, ніж влітку. Втім, вже 13 липня, під час саміту Україна-ЄС голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про необхідність створення антикорупційної палати. "Я хотів би сказати і президенту, і парламенту, і порадити, що ми всі налаштовані і згодні на створення спеціальної антикорупційної палати в рамках української судової системи", - сказав тоді Юнкер.

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин впевнений, що така заява голови Єврокомісії стала наслідком маніпуляції з боку української влади, яка ввела в оману недостатньо заглибленого у тему функціонера. Однак у Брюсселі ситуацію коментують набагато обережніше. На запитання DW до прес-служби Єврокомісії, що ж насправді мав на увазі президент Юнкер, надійшла така відповідь: "Має значення лише те, щоб було створено незалежний, ефективний судовий орган з належними повноваженнями та ресурсами для боротьби з корупцією".

Найєм запевняє, що, попри більш обережну публічну позицію, у ЄС так само наполягають на необхідності створення незалежної антикорупційної інституції, а позиція МВФ, навпаки, стала більш жорсткішою із плином часу. "У Міжнародному валютному фонді можуть заплющити очі на порушення строків, але точно не відмовляться від ідеї окремого антикорупційного суду", - каже Найєм. І хоча він визнає, що з поліпшенням економічної ситуації потреба у черговому транші є такою гострою, як раніше, - українській владі, на його думку, рано чи пізно доведеться виконати цю вимогу МВФ.

Та, попри стрімке повернення теми антикорупційного суду у публічну дискусію, очікувати конкретних кроків варто не раніше жовтня, каже Юрчишин. Зараз, за його словами, обидва законопроекти - як щодо суду, так і щодо палат - перебувають на розгляді Венеціанської комісії, і її висновок щодо обох документів очікується на восьме жовтня. "Лише після цього варто очікувати на голосування у Верховній Раді", - каже експерт.

Реклама