Судова реформа 2.0: що пропонує Зеленський, аби українці довіряли судам | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Судова реформа 2.0: що пропонує Зеленський, аби українці довіряли судам

Володимир Зеленський обіцяє радикально реформувати українську судову систему. Першим кроком має стати перезавантаження комісії, що відбирає кандидатів у судді.

Суддівський молоточок

Володимир Зеленський вже вдруге намагається запустити в Україні судову реформу

Чимало кризових подій в Україні останніх місяців, очевидно, змусили Володимира Зеленського невідкладно взятися за судову реформу. Починаючи від кризи, спровокованої рішенням Конституційного суду, яке скасувало частину антикорупційних норм, і завершуючи нещодавнім судовим вироком громадському активісту Сергію Стерненку, який багато хто в країні сприйняв як несправедливий і політично мотивований. Різними містами прокотилися акції протесту з вимогою звільнити Стерненка, якого засудили до понад сімох років в'язниці. Чи не перша масштабна акція відбулася біля будівлі Офісу президента. Тож що ж саме пропонує Володимир Зеленський, аби реформувати українські суди?

Розірвати замкнене коло

Очікується, що президент найближчим часом затвердить Стратегію розвитку органів правосуддя на 2021-2023 роки, яку розробила створена ним Комісія з питань правової реформи. Окрім цього, вже у вівторок, 2 березня, Верховна Рада у першому читанні має голосувати за законопроєкт "Про судоустрій і статус суддів", покликаний розблокувати роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Ця комісія проводить конкурсні відбори суддів до суддівського корпусу, займається переведенням суддів з одного суду в інший, перевіркою їхнього кваліфікаційного рівня.

Читайте також: Експерт: Незалежність судової системи в Україні треба зміцнювати, а не послаблювати

До листопада 2019 року ВККС повноцінно працювала, проводила конкурси на суддівські посади в місцевих судах, всі кандидати пройшли перевірку, однак їх так і не призначили на посаду, оскільки повноваження членів ВККС були припинені в результаті першої спроби Володимира Зеленського провести суддівську реформу. І хоча пізніше Конституційний суд визнав ухвалених Радою новий закон неконституційним, комісія все одно лишилася розформованою, а її попередні рішення втратили законну силу.

Президент України Володимир Зеленський на тлі прапора України

Президент України Володимир Зеленський обіцяє реформувати українську судову систему за три роки

Третини суддів немає

Як наслідок, у судах утворився кадровий голод. Це визнає і сам президент. "Через відсутність майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а іноді й роками очікувати розгляду своєї справи. У цьому контексті важливо відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів", - каже тепер Зеленський. За новим законопроєктом авторства депутатів з пропрезидентської фракції "Слуг народу", ВККС має складатися з 16 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя (ВРП) на чотири роки. Новий склад ВККС призначатиметься за результатами конкурсного відбору. До першого складу конкурсної комісії Зеленський та його команда пропонує включити іноземних експертів. "Конкурсна комісія має відібрати тільки доброчесних представників до ВККС. Всі співбесіди будуть відкритими і відбуватимуться з відеотрансляцією. Це принципова позиція президента", - наголошує співавтор законопроєкту про ВККС, депутат фракції "Слуга народу" Андрій Костін. 

Реформа Вищої ради правосуддя

Після цього, за задумом Володимира Зеленського, мають перезавантажити Вищу раду правосуддя (ВРП). Відповідний президентський законопроєкт вже чекає розгляду в парламенті. ВРП - це головний орган в системі судової влади країни. В його руках зосереджено фактично повний контроль за призначенням і звільненням суддів та притягненням до відповідальності за порушення.

Але нині основна проблема криється у формуванні цього органу. На даний момент ВРП складається з 21 члена. Половину з них обирають самі судді серед своїх, ще по двоє обираються з'їздом адвокатів, науковців, прокурорів, Верховною Радою і президентом. Крім того, до ВРП окремо входить голова Верховного Суду. Таким чином, більшість у ВРП становлять судді, обрані суддями. Зараз члени ВРП не проходять перевірку на доброчесність. Саме тому у цей важливий орган потрапляють здебільшого лояльні до системи чи заангажовані представники, які потім призначають за суддівські посади таких же кандидатів, кажуть експерти.

Відібрати доброчесних

Аби ситуація змінилася, законопроєкт Зеленського пропонує створити так звану етичну раду у складі трьох суддів чи суддів у відставці, яких делегує Рада суддів, та трьох експертів від міжнародних організацій, з якими співпрацює Україна в питанні антикорупційної та судової реформи. Завдання ради - оцінити доброчесність кандидатів до ВРП та подати суб'єктам призначення список рекомендованих.

Читайте також: Судова система України затиснута у лещатах корупції та політизації

"Якщо буде ухвалено законопроєкт у тому вигляді, в якому пропонує президент, оновлення ВРП не буде. Бо він пропонує, щоб рішення в етичній раді ухвалювалися більшістю голосів. Тобто будь-якого доброчесного кандидата не підтримають, допоки за нього не проголосує хоча б один суддя. З практики, судді не люблять своїх доброчесних", - каже DW аналітикиня Центру протидії корупції Галина Чижик. За її словами, завдяки міжнародним експертам до ВРП не потраплять і недоброчесні, втім, якісно і швидко перезавантажити Вищу раду правосуддя таким чином не вдасться, оскільки принцип більшості голосів пропонується застосовувати і під час звільнення чинних членів ВРП. 

"Суд у смартфоні" та присяжні

У рамках судової реформи Володимир Зеленський також анонсув запровадження "суду у смарфоні", який має стати частиною проєкту "Держава у смартфоні". Планується, що більшість бюрократичних процедур перейдуть в онлайн, і це зможе прискорити судовий процес. Голова створеної президентом Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас пояснює, що випробовувати "суд у смартфоні" будуть на ще не запущеному Суді інтелектуальної власності. Цей суд має стати майданчиком для впровадження повноцінного електронного судочинства на базі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Україна: жінка зі смартфоном у руках, на екрані - Володимир Зеленський

"Суд у смартфоні" має стати частиною програми Зеленського "Держава в смартфоні"

Окрім цього, за словами Іонушаса, Стратегія розвитку органів правосуддя передбачає запровадження інституту суду присяжних, який вирішуватиме питання винуватості чи невинуватості особи. Також влада хоче запровадити механізм перегляду вироків щодо осіб, засуджених до довічного чи іншого тривалого позбавлення волі. Іще одна пропонована президентською комісією новація - інститут скарги на недотримання "розумних" строків розгляду справ у судах.

Аудит судів

Іонушас наголошує, що перед тим, як запроваджувати реформи, проведуть всебічний аудит місцевих судів та суддівської діяльності. "Після цього будуть підготовлені висновки щодо змін мережі судів з врахуванням змін законодавства щодо децентралізації. В аудиті враховуватиметься навантаження на кожного суддю та витратити на утримання кожного суду", - повідомив Сергій Іонушас. 

Натомість Галина Чижик вважає, що всі ці зніми принесуть позитивний результат і судову реформу можна буде вважати розпочатою лише після того, як будуть якісно перезавантажені Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вища рада правосуддя. "Ці пропозиції хороші, але нічого не зміниться якісно, якщо і далі судова система України контролюватиметься Вищою радою правосуддя. Доки там немає доброчесності і справедливості, то ні інститут присяжних, ні "суд у смартфоні" нам не допоможе відновити довіру до суддів", - переконана аналітикиня Центру протидії корупції.

Дивитись відео 05:49

Корупція і суди в Україні: чому кримінальні справи без "посадок" (02.03.2021)