Справа MH17 у Європейському суді з прав людини: четверо проти України, 33 проти РФ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Справа MH17 у Європейському суді з прав людини: четверо проти України, 33 проти РФ

Два роки тому над Східною Україною збили пасажирський літак. Позов родичів жертв до Росії та України - у Євросуді з прав людини. Якими є їхні шанси?

Дивитись відео 00:54
Now live
00:54 хв

Два роки тому збили літак МН17: що відомо тепер

Вже більш ніж півтора року Ельмар Ґімулла чекає листів зі Страсбурга. Берлінський адвокат, який спеціалізується на авіаційному праві, представляє у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) родичів трьох німецьких жертв авіакатастрофи літака компанії Malaysia Airlines, яка сталася на Донбасі два роки тому. Авіалайнер Boeing виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, коли 17 липня 2014 року він впав на підконтрольній проросійським сепаратистам території Східної України. Загинули всі 298 осіб, які перебували на борту.

Відкрите питання провини

З тих пір Україна звинувачує Росію в тому, що літак був збитий ракетою "Бук" класу "земля-повітря". Це підтверджують деякі неофіційні розслідування, які аналізували інформацію із соціальних мереж. Росія ж відхиляє обвинувачення та спростовує участь у збройному конфлікті на Сході України.

Ельмар Ґімулла

Ельмар Ґімулла

Розслідуванням трагедії займається міжнародна комісія. Нідерландська Рада з безпеки в жовтні 2015 року підтвердила, що Boeing був збитий ракетою виготовленої в Росії системи "Бук". Результати другого офіційного розслідування - щодо місця запуску ракети - очікуються восени. Питання провини досі залишається відкритим.

Звинувачення на адресу України

Ще в кінці 2014 року Ґімулла подав до ЄСПЛ першу із чотирьох скарг проти України. Адвокат аргументує, що на тлі воєнного протистояння армії з сепаратистами Україна повинна була закрити повітряний простір. Він вимагає по мільйону доларів на позивача.

При цьому Ґімулла вважає, що нідерландські слідчі підтвердили його позицію. Київ "повинен був завбачливо закрити повітряний простір для цивільної авіації", - сказав у жовтні глава Ради з безпеки Нідерландів Тейббе Яустра в одному телевізійному інтерв'ю.

На початку Ґімулла розраховував протягом шести місяців одержати відповідь стосовно того, чи прийняли його позови до розгляду. Однак їхня доля й досі залишається невідомою. З якої причини, можна лише здогадуватись, каже адвокат: "Можливо, суд свідомо очікує певного політичного рішення". За його словами, питання відповідальності за катастрофу може стати частиною мирних переговорів. "На тлі цього я би припустив, що суд не хоче, аби його рішення або розгляд справи призвели до політичної ескалації", - говорить Ґімулла.

Своєю основною метою адвокат бачить запобігання подібним катастрофам у майбутньому. Він не виключив, що його клієнти можуть відкликати позови. Україна повинна як мінімум визнати, що не закрила повітряного простору і "цей огріх відіграв вирішальну роль в тому, що загинули люди", говорить Ґімулла. Після такого зізнання у "політичному підсумковому документі" його клієнти можуть подумати про відкликання позовів.

Чому Страсбургові важко

У ЄСПЛ у відповідь на запит DW повідомили, що на тлі великої кількості позовних заяв проти України тривалість їхнього розгляду "не є незвичною". Про це ж говорить і професорка Інституту права Східної Європи в Університеті Кельна Кароліне фон Ґалль. Зараз у суді - тисячі заяв проти України, сказала DW експертка.

Окрім того, за її словами, ЄСПЛ потрібно ухвалювати рішення щодо збройних конфліктів, хоча він від початку "був задуманий не для цього". "Виникає багато фундаментальних питань у сфері міжнародного права", - говорить фон Ґалль. По-перше, мова йде про дві різні сфери: військове право і права людини. По-друге, даний випадок не підпадає під визначення "міжнародний збройний конфлікт", оскільки ані Україна, ані Росія його таким офіційно не визнали. Суду також потрібно перевірити, чи не повинні були позивачі спочатку подати заяви до українських судів. Як правило, Страсбург розглядає справи після того, як вичерпуються можливості національного законодавства.

Позови проти Росії на 330 мільйонів доларів

Тим часом страсбурзьким суддям доводиться розглядати все нові заяви у справі МН17, цього разу - проти Росії та її президента Володимира Путина. У травні адвокат із США Джеррі Скіннер подав до ЄСПЛ позов від імені 33 родичів 16 жертв катастрофи. В основному це жителі Австралії і Малайзії. Скіннер - радник із особливих справ австралійської адвокатської контори LHD Lawyers та досвідчений експерт у сфері авіаційного права. Його найвідоміша справа стосувалася теракту над шотландським містом Локербі у 1988 році. Тоді Скіннер брав участь у переговорах, у результаті яких Лівія виплатила родичам загиблих 2,7 мільярда доларів США - по 10 мільйонів на родину.

Таку ж суму Скіннер вимагає від Росії в загальній позовній заяві: 33 позивачі, по 10 мільйонів кожному, виходить 330 мільйонів.

"Ми почали працювати відразу після катастрофи", - розповів Скіннер DW. За його словами, позовна заява займає 13 сторінок, але до неї додаються 2000 сторінок додаткових документів. Після майже дворічного розслідування Скіннер та його команда переконані: за збитий літак рейсу МН17 відповідальність несе Росія. Як і британська експертна група Bellingcat, вони підозрюють військових 53 бригади російських військ протиповітряної оборони з Курська. Скіннер вважає, що застосування такого важкого озброєння, як комплекс "Бук", не могло здійснюватись "без дозволу пана Путіна".

Джеррі Скіннер

Джеррі Скіннер

Фото з супутника як доказ

Скіннер не розкриває деталей, але говорить, що він із колегами, як і експерти із Bellingcat, вивчав записи російських військовослужбовців у соціальних мережах. Крім цього, вони аналізували супутникові знімки та контактували з очевидцями. Його висновок: "Ми вважаємо, що докази вичерпні".

"Лише зовсім нещодавно ми отримали копії знімків від супутникової компанії, на яких видно "Бук" з автомобілями супроводу в конвої 17 липня 2014 року, припаркованими біля узбіччя неподалік від Донецька, біля Макіївки, - розповідає адвокат. - Тобто це показує російський конвой із російським "Буком" у 15 кілометрах від імовірного місця запуску - за п'ять годин до події. Це дуже сильно".

Скіннер сподівається, що цю справу буде завершено в тій чи іншій формі вже через декілька років. "Ми працюємо над тим, щоб долучити уряд однієї із залучених країн для надання нам дипломатичного супроводу, - сказав адвокат, не назвавши при цьому країну. - Моя мета, за допомогою уряду цієї країни сісти за стіл із тим, кого призначить пан Путін, і обговорити майбутню суму". За його словами, мова йде про "визнання відповідальності".

Чи визнає Росія рішення ЄСПЛ?

Експерти застерігають, що до цього може бути ще дуже далеко. Кароліне фон Ґалль сумнівається, що Росія визнає рішення страсбурзьких суддів у такій надзвичайній справі. Вона нагадала про рішення Конституційного суду РФ 2015 року. Суд постановив, що рішення про те, як Росії виконувати і чи взагалі виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалює лише він сам.

Дивитись відео 03:58
Now live
03:58 хв

Родичі загиблих рейсу МН17: життя стало нестерпно важким

Аудіо й відео до теми