Списувати буває дуже боляче | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 29.03.2009
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Головна

Списувати буває дуже боляче

За плагіат у Німеччині виключають з університету. Чи використовують студенти у курсових роботах «передерту» з інтернету інформацію, викладачі визначають за допомогою спеціальних програм.

Не всі студенти шукають інформацію у бібліотеках.

Не всі студенти шукають інформацію у бібліотеках.

Навчання студента економічного факультету, назвемо його «Юрґен К»., безславно завершилося… у суді. Наприкінці 2007 року він подав до Вестфальського університету Вільгельма, що у Мюнстері, дипломну роботу за своїм фахом – «економіка підприємства». Все гарненько оформлено, кілька десятків сторінок солідного тексту, довжелезний список використаної літератури. Але халепа… Роботу Юрґена К. на кафедрі перевірили за допомогою нової програми, яку університет закупив для боротьби із плагіатом. З’ясувалося, що студент у своїй роботі без вказування джерела використав цілі відрізки тексту, попросту скопійовані з інтернету.

Як виводять на чисту воду таких несумлінних студентів пояснює, розробник програми Plagiarism Finder Ґунтер Вілаґе. «Відкривається «вордівський» або pdf-документ, програма сканує текст і розкладає його на фрази розміром у шість-сім слів. Ці фрази перевіряються у пошукових машинах в інтернеті: чи не зустрічаються десь у глобальній мережі точнісінько такі самі фрази? Після перевірки пасажі у тексті, які збігаються, програма виділяє червоним і дає можливість перевірити, де саме зустрічається такий саме текст», - розповідає Вілаґе.

Списують цілими абзацами

За словами програміста, як правило, відрізки тексту збігаються невипадково, а дійсно є навмисно скопійованими з інтернету. Зрештою, остаточний вирок про те, чи є робота плагіатом, виносить не програма, а викладач, зауважує Ґунтер Вілаґе. Лише після перевірки джерел, звідки скопійована інформація, приймається рішення щодо її оригінальності.

«Якщо у довгій роботі збігаються з іншими джерелами два-три відсотки, можна бути впевненим, що йдеться про випадковість. Якщо ж 15-20 відсотків, це точно невипадково. Треба перевіряти, що і звідки «передерто». Здебільшого списують цілими абзацами із небагатьох джерел, тому все одразу стає зрозуміло», - каже розробник програми Plagiarism Finder.

Одна ліцензія на кафедру

Його фірма за кілька років продала німецьким вищим школам вже більше п’яти тисяч ліцензій на програму, що полює на плагіаторів. Як правило, купують одну ліцензію на кафедру. Викладач, якому потрібно перевіряти курсові роботи, просто бере флеш-карту із програмою, сідає за свій комп’ютер і… ховайся, нечесний студенте!

Основні джерела списування в інтернеті відомі – це сайти, які за гроші пропонують купити чужу курсову або дипломну роботу. Такі сайти у Німеччині працюють цілком легально, адже офіційно вони продають роботи лише для «орієнтування», а не для переписування. Текст цілої роботи для пошукових машин залишається закритим, однак здебільшого плагіат можна визначити вже з відкритої частини роботи, каже Вілаґе.

"Передерати дипломну - це вже нахабство!"

Студент Юрґен К., впійманий на плагіаті у своїй дипломній роботі, після п’яти років навчання в університеті без зайвих розмов був відрахований. Його намагання поновитися через суд виявилися марними. За словами розробника Plagiarism Finder Ґунтера Вілаґе, німецькі університети, зазвичай, безкомпромісні щодо шахрайства:

«За останні чотири - п’ять років ставлення дуже змінилося. Раніше списування вважалося «джентльменським злочином». Тепер же, як правило, карають дуже суворо, аби показати: із такими речами не жартують. Відрахування з університету – це неабияк відлякує. З іншого боку, це ж просто нахабство – «тирити» з інтернету цілі розділи дипломної роботи! Це ж не першокурсник якийсь, а без п’яти хвилин дипломований спеціаліст!», - обурюється «мисливець за плагіатом».

Як показує досвід, коли на списуванні попадаються студенти перших семестрів, часто обходяться суворим попередженням і оцінкою «незадовільно». Але ті, хто «махлює» у дипломній роботі – не мають практично жодних шансів, попереджає Ґунтер Вілаґе. За його словами, програма у майбутньому обов’язково з’явиться із підтримкою кирилиці.

Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко