Соціологи вже визначили переможця вересневих виборів до Бундестагу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Соціологи вже визначили переможця вересневих виборів до Бундестагу

Переможців вересневих виборів до Бундестагу вже встановлено. Це виборці, які не підуть на вибори. Такого висновку дійшли автори двох досліджень, проведених у Німеччині незалежно одне від одного.

"Ті, хто не голосує, - найсильніша політична сила?", "Виборці у відпустці", "Ті, хто не голосує, ставлять під питання демократію": такими фразами рясніють дослідження німецького Фонду імені Фридриха Еберта та дослідника-футуролога з Гамбурга Горста Опашовські. Результати оприлюднених досліджень, вочевидь, кидають похмуру тінь на майбутні вибори до німецького Бундестагу. Так, згідно з прогнозами Опашовські, після 22 вересня найпотужнішою політичною силою Німеччини можуть стати ті громадяни, які утримаються від походу на виборчі дільниці.

Виявляється, сьогодні в порівнянні з 1970-ми кількість тих, хто не користується своїм активним виборчим правом, збільшилась у Німеччині втричі. Так, якщо в 1973 році утримались від заповнення бюлетеня близько 10 відсотків виборців, то під час останніх виборів до Бундестагу в 2009 році таких було уже 30 відсотків. Більше того, останні вибори до парламентів федеральних земель та місцевих представницьких органів засвідчили, що кількість тих виборців, які не голосували, ще більша: в окремих федеральних землях їх було понад 40 відсотків, а в Шлезвігу-Гольштейні - більше половини.

Втрата довіри політиків

Горст Опашовські

Горст Опашовські

"У Німеччині суттєво зріс рівень виборчого невдоволення", - підсумовує результати свого дослідження Опашовскі. За словами футуролога, більшість політиків "уже не такі чесні та гідні довіри". Крім того, каже Опашовські, партії більше зацікавлені "в отриманні влади, а не підвищенні благополуччя виборців", а політики - "в інсценуваннях, а не справжніх політичних досягненнях". Таких висновків дослідник з Гамбурга дійшов в результаті репрезентативного опитування тисячі респондентів віком понад 14 років.

Аналітики Фонду імені Фридриха Еберта, котрі у ході дослідження "Ті, хто не голосує в Німеччині" опитали три з половиною тисячі осіб, доточують, що більшість опитаних обґрунтовує утримання від голосування своїм незадоволенням політичним сьогоденням.

Інші причини відіграють другорядну роль, каже Дитмар Мольтгаґен, керівник відділу емпіричних соціальних досліджень у фонді, наближеному до Соціал-демократичної партії Німеччини. "У цьому є й позитивна новина, оскільки зміна політичних пропозицій, вочевидь, дозволить повернути виборців", - каже Мольтгаґен. За його словами, багато громадян не проти знову піти на вибори, якщо побачать, що політиків справді турбують їхні проблеми.

Відмова від тих, хто бідніше

Однак Опашовські констатує: "Політики й громадяни дедалі більше віддаляються одне від одного". Як зазначає футуролог, "обидві групи живуть в абсолютно різних світах", причому деякі партії відділяються від громадян цілком свідомо.

Водночас дослідник звертає увагу на помилковість твердження про те, що на виборчі дільниці приходить менше молоді. "Тих, хто не йде голосувати, ми знаходимо серед усіх вікових категорій", - каже Мольтгаґен і додає, що як раз серед старших поколінь найбільше тих, хто уже давно відмовляється голосувати. Примітним же в дослідженні Фонду імені Фридриха Еберта є те, що багато тих, хто не голосує, належать до нижчих соціальних верств населення. Мольтгаґен нзиває цей феномен "соціальним дисбалансом результатів виборів" і пояснює: "Якщо певні групи відмовляються від участі у виборах, їхні інтереси представлені в політиці також меншою мірою".

Реінтеграція молоді

Цей тренд підтверджує й дослідник молодіжних настроїв Клаус Гуррельманн. За його словами, молоді люди з неповною освітою та з меншою кількістю доходів не почувають себе частиною суспільства та вважають, що політика вже нічого не зможе змінити в їхній долі. Наслідком цього, пояснює дослідник, є відмова молоді від походу на виборчу дільницю.

Клаус Гуррельманн

Клаус Гуррельманн

На думку Гуррельманна в нагоді могли б стати здобуття більш високого рівня освіти, отримання політичної інформації, а також участь у політичних акціях. "Гарний досвід у цьому напрямку здобули організатори проекту "U18", реалізованого в ході політичних студій у школах", - каже він. Йдеться про проект, який завершиться тим, що за дев'ять днів до виборів 22 вересня усі діти та підлітки віком до 18 років також зможуть проголосувати за учасників виборчих перегонів.

Вирішення проблеми

Виборча пасивність в довгостроковій перспективі може стати справжньою проблемою для демократії, кажуть дослідники. Дитмар Мольтгаґен з Фонду імені Фридриха Еберта звертає увагу на зменшення демократичної легітимності можновладців: "Якщо нині на вибори піде лише кожний другий, тоді лише 13-14 відсотків громадян з правом голосу обиратимуть ту чи іншу партію". Зменшення кількості виборців, що йдуть на дільниці, крок за кроком виснажить демократію, передрікає дослідник і не виключає, що на такому тлі до зневірених виборців доберуться популістські партії. "Якщо поглянути на інші країни ЄС, то частково ці спроби уже вдалися", - наголосив дослідник.

Втім, Гуррельманн та Опашовські сподіваються, що ситуація не зайде так далеко. "Цієї небезпеки немає. Сьогодні люди поводять себе спонтанно і не хочуть більше ні до чого прив'язуватись", - каже футуролог з Гамбурга.

Він вважає, що в майбутньому громадян треба активніше залучати до участі в референдумах, проте водночас закликає до відповідальності й самих виборців: "Громадяни мають піти у наступ. Політики не повинні управляти самостійно". Належними для німців прикладами він вважає демонстрантів у Бразилії та Туреччині, які вимагають дати їм демократію не завтра, а вже сьогодні.