Скільки коштує боротьба з тероризмом | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.05.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Скільки коштує боротьба з тероризмом

Лише теракти 11 вересня 2001 року спричинили витрати обсягом у 60 мільярдів доларів. Загальну ж шкоду, якої завдав світові тероризм, підрахувати вкрай складно.

Боротьба з тероризмом обходиться в астрономічні суми

Боротьба з тероризмом обходиться в астрономічні суми

Ліквідація Усами Бен Ладена викликала справжній феєрверк курсів на біржах і падіння ціни на нафту. Такими є короткострокові економічні наслідки часткового успіху антитерористичної боротьби. Але це лише крапля в морі в порівнянні з ймовірною фінансовою шкодою, якої ісламістський тероризм завдав світовій економіці. «Нині нема жодної конкретної цифри, яка б підсумувала всі видатки, пов'язані з тероризмом», - каже Тільман Брюк, керівник відділу світової економіки в Німецькому інституті економічних досліджень у Берліні. Однак уявити собі приблизні обсяги цієї шкоди можна – і вони є астрономічними.

Теракти 11 вересня опосердковано спричинили фінансову кризу?

Теракти 11 вересня опосердковано спричинили фінансову кризу?

Деякі оглядачі вважають, що боротьба з тероризмом вже обійшлася розвинутим індустріальним країнам в десятки, а то й сотні мільярдів доларів, які мав викласти кожний окремий уряд. Такі витрати, на думку цих аналітиків, були викликані терористичним нападами 11 вересня 2001 року, коли терористи за наказам Усами Бен Ладена скерували захоплені пасажирські літаки у хмарочоси Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку.

Від терактів 11 вересня до фінансової кризи

Тоді національні банки за допомогою цілеспрямованих акцій намагалися підтримати ліквідність ринків, аби запобігти виникненню рецесії. Особливе старання продемонструвала Федеральна валютна система США, яку на той час очолював Ален Грінспен. Він відкрив грошовий кран, забезпечуючи кредитно-фінансові інститути свіжою валютою. Врешті-решт банки більше не знали, що з нею робити, й у них народилася ідея: а чому б не нав'язати й тим американцям, які не можуть похвалитися достатніми заробітками, іпотечні кредити.

Наслідки такого кроку відомі: спочатку вибухнула іпотечна криза в США, яка потім потягла за собою світову фінансову кризу, що, в свою чергу, переросла в глобальну рецесію. Аби вибратися з цієї кризи, урядам довелося витратити величезні суми, які пішли на порятунок банків і пожвавлення кон'юнктури. Все це можна цілком вважати опосередкованим наслідком терористичних атак 11 вересня 2001 року. У порівнянні з цими сумами безпосередні витрати, пов'язані з терактом, внаслідок якого загинули три тисячі осіб, виглядають відносно скромно – 60 мільярдів доларів.

Виробники сканерів непогано заробили на заходах безпеки

Виробники сканерів непогано заробили на заходах безпеки

Витрати, які підрахувати неможливо

Інші видатки, викликані антитерористичною боротьбою, здавалося можна досить просто підрахувати - але все одно отримуємо лише приблизні цифри. Починаючи від 2001 року, Сполучені Штати щорічно збільшували витрати, пов'язані з внутрішньою безпекою, на 46 - 76 мільярдів доларів. Аеропорти почали ретельніше контролювати пасажирів і багаж; у морських портах тепер просвічується кожний контейнер. Такі заходи безпеки спричиняють додаткові витрати для аеропортів, пароплавств, транспортних компаній, сповільнює товарообіг у світовій торгівлі. Однак підрахувати ці кошти майже неможливо.

Тим більше, що для одних це означає витрати, а для інших - прибуток. Так, несподіваний бум пережили приватні охоронні фірми, але також виробники сканерів, сніфферів, устаткування для просвічування багажу, яке встановлюється на летовищах і в морських портах. Отже, до шкоди, що її міжнародний тероризм завдає народному господарству, слід підходити диференційовано. Оскільки кожне пошкодження, яке вимагає усунення, враховується в підрахунку внутрішнього валового продукту наступного періоду, тобто - підвищує економічні результати й приносить державі нові доходи у формі сплачених податків.

Автор: Рольф Венкель / Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM

Також за темою