Сенсаційна знахідка в Мюнхені: історія картин має стати публічною | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 08.11.2013

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Сенсаційна знахідка в Мюнхені: історія картин має стати публічною

Сенсаційна мистецька знахідка в Мюнхені викликає багато запитань. Чому понад рік інформацію про неї утаємничували? Що буде з картинами далі? Інтерв'ю з юристом і мистецтвознавцем Маркусом Штетцелем.

Німеччина, мистецтво, дегенеративне, Ґурлітт, Мюнхен, Штетцель, історія

Маркус Штетцель

Як ми вже повідомляли, у мюнхенській квартирі 79-річного Корнеліуса Ґурлітта, сина відомого німецького торговця мистецтвом Гільдебранда Ґурлітта, ще на початку 2012 року митники знайшли близько 1400 картин, серед яких і чимало шедеврів, що досі вважались безслідно зниклими. Лише зараз про цю знахідку стало відомо широкому загалу. Гільдебранд Ґурлітт належав у "третьому рейху" до вузького кола арт-дилерів, котрі мали дозвіл на торгівлю творами мистецтва, яке нацисти оголосили "дегенеративним" і тому вилучали його з музеїв.

DW: Пане Штетцель, Ви вже багато років займаєтесь питанням повернення спадкоємцям єврейських колекціонерів мистецьких робіт, відібраних у них за часів націонал-соціалізму. Чи здивувала вас знахідка в Баварії?

Штетцель: Так і ні. Мене вразило те, що йдеться про колекцію, яка, судячи з усього, майже недоторканною пережила десятиліття. Це мистецькі роботи, які довгий час вважались такими, що зникли безслідно. Така ситуація є справді винятковою. З іншого боку, в минулому неодноразово були випадки, коли зниклі роботи раптом з'являлись на ринку, або на їхній слід виходили завдяки інвестигативній журналістиці. Фактом є те, що внаслідок величезного мистецького розбою, до якого свого часу вдались нацисти, в колекціях досі невідкритими зберігаються мистецькі твори, які вважаються зниклими. З огляду на це справа Ґурлітта не є поодиноким випадком.

Сенсаційна знахідка у світі мистецтва

- Особливу увагу привернула до себе інформація про те, що митники зробили цю знахідку ще на початку 2012 року, але спочатку все тримали в таємниці. Чому?

- Це можна пояснити німецьким кримінальним правом. Якщо проти підозрюваного розпочинається слідство, то спочатку все відбувається без публічного розголосу. На Корнеліуса Ґурлітта заведено справу за підозрою в ухилянні від сплати податків. Слідство ведеться вже щонайменше півтора року. У рамках слідства відбулась і конфіскація мистецької колекції. Однак це лише тимчасовий захід. Тобто - після закінчення слідчих дій роботи повернуть їхньому власникові, якщо звичайно вони не використовувались для вчинення злочину.

- Деякі експерти наполягають на тому, що пан Ґурлітт є законним власником більшості знайдених картин, і що у випадку більшості робіт з цієї колекції не йдеться про мистецтво, викрадене нацистами. Ви погоджуєтесь з такими твердженнями?

- Як юрист, який спеціалізується на мистецтві, експропрійованому в роки націонал-соціалізму, я погоджуюсь з такою думкою. Тут ідеться передусім про так зване "дегенеративне" мистецтво, яке 1937 року нацисти вилучали з музеїв і продавали певному колу арт-дилерів. Гільдебранд Ґурлітт, який належав до цього кола, придбав, вірогідно, велику кількість таких творів. Це були придбання, які з правової точки зору він робив абсолютно законно. Як наслідок, Ґурлітти успадкували ці предмети.

- Наскільки вірогідним може бути повернення картин з колекції Ґурлітта тим, хто висуне претензії на ці роботи, якщо ці претензії в деяких випадках виявляться правомірними?

- Поки що тут не можливо дати якусь точну відповідь. Ми думаємо, що певні об'єкти можуть бути й в колекції Ґурлітта. У зв'язку з цим цікаво, що прокуратура конфіскувала не лише мистецьку колекцію, але й ділові папери й інвентаризаційні списки. З цих документів можна простежити історію картин, що, безперечно, є дуже важливим. Також і ця інформація має стати публічно доступною.

Маркус Штетцель є юристом і фахівцем з питань реституції. У багатьох справах він представляв інтереси спадкоємців, які вимагали повернення їм експропрійованих нацистам мистецьких робіт.

DW.COM