Сексуальні стосунки: чи справді люди моногамні від природи? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.07.2018

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Сексуальні стосунки: чи справді люди моногамні від природи?

Зради чи любовні інтрижки трапляються навіть серед найщасливіших пар. Дехто вважає, це відбувається тому, що моногамія дала збій. То у чому ж полягає сенс сексуальної вірності, попри те, що вона постійно зазнає невдач?

Інтимне життя кожної пари - дуже індивідуальне

Інтимне життя кожної пари - дуже індивідуальне

За вікном пізно, рівень алкоголю в крові високий, а жінка поряд - приваблива. У результаті - флірт, обійми і… секс. Зрештою, нічого страшного, якби Макс не був одружений. Його дружина нічого не знає про те, що чоловік час від часу ходить "наліво".  Інші жінки для Макса нічого не значать, він лише час від часу спускає свій інстинкт з повідка. "Я знаю, що це природно, але це також просто неправильно", - каже він.

"Від природи люди не є моногамними", - каже Ґертруд Вольф (Gertrud Wolf), педагогиня та секс-терапевтка. Близько третини клієнтів приходять до неї через зраду одного з партнерів. І це при тому, що більшість пар вважає сексуальну вірність дуже важливою. "Я часто маю справу з людьми, які завжди казали, що ніколи б не зрадили і що також не змогли б пробачити цього своєму партнеру. І вони потім сидять переді мною абсолютно зніяковілі, тому що все ж зрадили", - розповідає терапевтка.

Багатьох людей, передусім молодь, цікавить питання, чи справді моногамія є єдиною виправданою формою стосунків. Тоді як для одних моногамія є єдиною правильною концепцією стосунків, інші вважають її застарілою і пророкують їй неминучий крах, як, наприклад, всесвітньовідомий дослідник з питань сексу Фолькмар Зіґуш (Volkmar Sigusch). "Моногамія є культурним досягненням людини, винаходом. Але таким, що має сенс", - каже Ґертруд Вольф.

Дві форми сексуальності

У своїй науковій книжці "Конструкція дорослого" Вольф описує дві форми сексуальності, які нерідко суперечать одна одній. Первісна форма сексуальності - це лише фізична потреба. У цьому разі не йдеться про близькість чи інтимність, а лише про те, щоб задовольнити інстинкт. Макс знає, що це таке. Ребекка - також. Молода 30-річна жінка розповідає, що коли їй було трохи більше 20-ти, вона багато експериментувала у власному сексуальному житті. Вона відвідувала свінгерські клуби, мала дуже багато цікавого досвіду і дуже насолоджувалася збудженням.

На противагу цьому існує секс, який породжує близькість. "Сексуальність як культурна форма", - називає це Ґертруд Вольф. На її думку, у цьому випадку моногамія відіграє ключову роль, оскільки посилює взаємозв'язок між двома дорослими. "Ми не можемо довільно розходитися в шир, якщо хочемо рухатися вглиб", - пояснює терапевтка, чому статева вірність у парі має сенс, принаймні тоді, коли люди хочуть глибоких, довірливих стосунків.

Для декого вільні стосунки - прийнятні

Для декого вільні стосунки - прийнятні

Окситоцин перетворює секс на дещо більше

Макс завжди п'яний, коли опиняється у ліжку з чужими жінками. Більше одного разу з однією й тією ж жінкою він також не спить, тому що близькість та інтимність є останнім, чого він від них потребує. Можливо, таким чином він перекриває шлях окситоцину, гормону, який виділяється під час оргазму і який утворює зв'язок між людьми. Це той самий гормон, який виділяється у матерів, коли вони годують дітей груддю, і дуже посилює зв'язок між мамою і дитиною. Тому секс, яким рухає передусім інстинкт, таїть у собі небезпеку, що ми починаємо хотіти від людини чогось більшого.

Люди, які живуть у моногамних стосунках, намагаються упоратися з цією небезпекою, просто роблячи секс поза стосунками повним табу. Ребекка після свого бурхливого минулого тепер також опинилася у моногамних стосунках. Свого хлопця вона описує як скоріше консервативного: її прагнення до експериментів в інтимному житті він не поділяє. "Я не шкодую, що більше не можу мати інших чоловіків, але збудження мені часом бракує", - каже дівчина.

Ребекка сподівається, що її хлопцю колись так само захочеться більшої свободи, і їхнє сексуальне життя вийде хоча б за межі спальні, у якій вона почувається, як у затишній клітці. Але що буде, якщо це бажання так і не втілиться у реальність? Ще одна третина клієнтів приходить на прийоми до Ґертруди Вольф, тому що їхні сексуальні потреби видаються несумісними. Це водночас та ситуація, коли через відмінні сексуальні бажання зрада вже не видається настільки абсурдною.

Моногамія - це не догма

Немає універсального рецепту для всіх пар, як вийти з цієї ситуації, каже Вольф. Інколи навіть є сенс зробити стосунки на деякий час вільними, як це зробили Катрін та її хлопець. Вони вирішили, що секс з іншими партнерами - більше не табу. Це експеримент, ризики якого Катрін усвідомлює. "Для мене ці вільні стосунки не означають, що я можу робити, що хочу", а зовсім навпаки, каже дівчина. Оскільки більше не існує заборони, яка встановлює межі, вона має брати на себе відповідальність і зважувати, що вона хоче від себе і своїх стосунків.

Інтрижка - це також свого роду спосіб зробити стосунки відкритими, однак з тією відмінністю, що інший партнер не дав на це згоди, каже Вольф. "Чи інтрижка, чи відкриті стосунки - все це може призвести до кризи в партнерських стосунках. Але ці кризи знову ж таки можуть призвести до того, що стосунки розвиваються далі", - пояснює терапевтка.

"Моногамія не є єдиною виправданою концепцією стосунків, але й не можна сказати, що вона не виправдала себе", - додає Вольф. Підходяща форма стосунків для конкретної пари може знову й знову змінюватися і є дуже індивідуальною. "Сексульність - це, звісно, щось дуже особисте", - резюмує секс-терапевтка. Однак у стосунках, за її словами, сексуальність більше не є чимось індивідуальним, натомість стає, так би мовити, предметом домовленості між двома людьми.

Секс по-німецьки: як вони ЦЕ роблять? (12.10.2017)