Саміт ЄC-Африка: перший крок до зупинення хвилі мігрантів зроблено | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.11.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Саміт ЄC-Африка: перший крок до зупинення хвилі мігрантів зроблено

ЄС намагається залучити Африку до розв'язання питання мігрантів. План дій обіцяє додаткову допомогу для африканських країн та вимагає за це активнішої кооперації. З Мальти повідомляє Барбара Везель.

Попередні приготування тривали не одну ніч, проте завершилися вони пишною церемонією підписання. Таким чином було задоволено й потребу в урочистостях. Це вже п'ята угода між ЄС та Африкою. З африканського боку до неї долучилось загалом 35 країн. Про це повідомив президент Європейської ради Дональд Туск, підбиваючи підсумки міграційного саміту у Валлетті, який відбувся 11 та 12 листопада. Попри те, що сторони отримали не все, чого хотіли, єдність, яку цього разу продемонстрували країни ЄС, заслуговує на особливу згадку на тлі суперечок навколо проблеми біженців.

Перший крок

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель ініціювала цю зустріч ще навесні. Криза біженців тоді ще не набула сьогоднішнього драматичного розмаху. Нині, виступаючи на саміті, Меркель заявила про зроблений перший крок, спрямований на зменшення потоку мігрантів: ще не вирішені всі проблеми, проте, на її думку, тепер можна розгледіти принаймні "систематичний підхід" до цього питання. Німецька канцлерка окремо наголосила на важливості покращення умов у країнах, звідки походять мігранти, аби спонукати людей залишатися у себе на батьківщині. Сюди належить і ефективніше урядування, і підтримка економічного зростання, і створення перспектив, переконана Меркель.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель та голова комісії Африканського союзу Нкосазана Дламіні-Зума

Канцлерка ФРН Анґела Меркель та голова комісії Африканського союзу Нкосазана Дламіні-Зума

Затверджений план дій охоплює 16 пунктів. Ці заходи навряд чи швидко вплинуть на міграцію з Африки, вони радше покликані пожвавити співпрацю та відносини між ЄС та африканськими країнами. Європейці пообіцяли розширити допомогу в боротьбі з бідністю, в створенні робочих місць, допомогти підвищити рівень освіти молоді та сприяти політичній стабілізації кризових регіонів. Вони очікують, що африканські країни, зі свого боку, ефективніше боротимуться з контрабандою людей, ретельніше контролюватимуть свої кордони та забезпечуватимуть кращі умови для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони не вирушали в європейському напрямку. Ці заходи мають зосередитися на Сахелі, регіоні довкола озера Чад та Африканському Розі.

Повернення мігрантів

Серед перших пунктів списку бажань, складеного європейцями, - активізація співпраці в справі повернення економічних мігрантів, яким відмовили в дозволі на перебування на території ЄС. Аби приховати своє походження й таким чином уникнути депортації, мігранти часто викидають свої паспорти. Щоб допомогти європейцям ідентифікувати країни походження таких мігрантів, африканські держави тепер мають відрядити до ЄС своїх експертів. Європейці навіть готові фінансово підтримати реінтеграцію тих, хто повертається, в сподіванні, що це стимулюватиме країни приймати назад своїх громадян.

Африканські держави хотіли переформулювати цей пункт і наголосити, що передусім ідеться про "добровільне повернення". Однак ЄС тут наполіг на своєму, а саме - на зобов'язанні урядів приймати своїх громадян, яких депортують з країн Євросоюзу. Водночас зобов'язання африканців у цьому аспекті виписані доволі розпливчасто, тож очікувати найближчим часом великої кількості повернень на батьківщину не варто. Деталі залежатимуть від двосторонніх домовленостей.

Лідери європейських держав хочуть зменшити кількість мігрантів з Африки

Лідери європейських держав хочуть зменшити кількість мігрантів з Африки

Президент Сенегалу Макі Салл під кінець саміту заявив, що має доволі відмінний погляд на проблему: на його думку, це дискримінація - висилати африканців тоді, як сирійцям дозволяють залишатися.

Африканці вимагають більше грошей

Салл, так само як і президент Нігеру Іссуфу Махамаду та інші очільники африканських держав, хотів би бачити більше грошей у новому фонді підтримки Африки, про створення якого домовились учасники саміту. На думку африканських лідерів, обіцяних 1,8 мільярда євро замало. "Ми потребуємо набагато більшої підтримки", - заявив Салл. Махамаду також наголосив, що потрібно "значно більше грошей", які країни Африки хотіли б отримати від Європи.

Їхня позиція не така вже і далека від погляду президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Гроші для базового фінансування нового фонду він взяв з бюджету розвитку ЄС і тепер закликає європейські уряди виділити зі своїх бюджетів аналогічну суму. Досі йому вдалося зібрати лише 50 мільйонів євро індивідуальних внесків, і великого бажання давати більше грошей нема. Можливо, програмам слід спершу розпочатися. Не слід забувати, що Європа вже надає Африці приблизно 20 мільярдів євро як допомогу для розвитку.

DW.COM