Саміт НАТО у Варшаві: стримування Росії з простягнутою до неї рукою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Саміт НАТО у Варшаві: стримування Росії з простягнутою до неї рукою

На варшавському саміті НАТО повернувся до своїх витоків - гарантій безпеки своїх членів від зовнішніх загроз. І хоча "холодної війни", на думку Альянсу, немає, похолодання відчувалося. Репортаж DW.

Лідера країн НАТО та гості саміту у Варшаві 8 липня

Лідера країн НАТО та гості саміту у Варшаві 8 липня

Зовсім без "брязкання зброєю" не обійшлося. Увечері п'ятниці, 8 липня, під завісу першого дня саміту НАТО, над Варшавою з гуркотом пролетіли кілька ланок винищувачів, розфарбувавши небо в кольори польського прапора - червоний і білий. Така демонстрація військової потужності - невід'ємна частина самітів НАТО, що проходять раз на два роки.

Цього разу лідери 28 країн "найуспішнішого військового альянсу в світі", як люблять називати його політики країн НАТО, зібралися в особливому місці. І це стосується не тільки стадіону в Варшаві, де безпосередньо проходять зустрічі. Вперше саміт приймає Польща, яка стала членом членом НАТО лише в 1999 році, а до цього входила до складу Організації Варшавського договору, яку очолював СРСР і яка протистояла Альянсу. Тепер, як висловився на відкритті президент Польщі Анджей Дуда, у його країни нове "братерство по зброї", про яке країна "могла тільки мріяти 30 років тому". Одним із символів змін стало зображення емблеми НАТО на Палаці культури і науки - висотці в сталінському стилі.

Не лише стадіон у Варшаві був незвичним місцем для проведення саміту, але й сама країна - молодий член НАТО Польща

Не лише стадіон у Варшаві був незвичним місцем для проведення саміту, але й сама країна - молодий член НАТО Польща

Посилення східного і південного флангів

Багато учасників говорили, що саміт - історичний. Це пов'язано передусім із закріпленим у Варшаві рішенням підсилити військову присутність в чотирьох східноєвропейських країнах. Приводом стали дії Росії в Україні в 2014 році, які Дуда назвав "російською агресією", а генсек альянсу Єнс Столтенберг - "новими викликами". Оскільки Польща, а також колишні радянські республіки в Балтії побоюються можливого повторення у себе подій в Криму і в Донбасі, Альянс з 2017 року розмістить у цих країнах по батальйону, які налічуватимуть до тисячі бійців в кожному. Канада очолить батальйон у Латвії, Німеччина - в Литві, Британія - в Естонії, а США - в Польщі.

У НАТО особливо наголошують на тому, що склад батальйонів буде змінюватися, щоб на порушити умови Основоположного акту Росія-НАТО. У ньому Альянс зобов'язався не розміщувати в Східній Європі "істотних сил на постійній основі".

У Варшаві НАТО ухвалив рішення посилити не тільки східний, а й південний фланг. Цим опікуватиметься румунсько-болгарська бригада. Також було заявлено про те, що НАТО тепер бере під контроль протиракетну систему в Європі. Як пояснив на прес-конференції за підсумками першого дня генсек Столтенберг, американські військові кораблі біля берегів Іспанії зможуть використовувати радарну станцію в Туреччині і відкриту нещодавно протиракетну установку в Румунії. Він зазначив, що ця система оборонна і спрямована "проти загроза за межами" Альянсу, але не проти Росії. Москва неодноразово жорстко критикувала ЄвроПРО і вважає, що вона спрямована проти неї.

"Холодної війни" немає, але дещо про неї нагадує

Столтенберг, для якого саміт у Варшаві став прем'єрою на посаді глави НАТО, уникав різких слів на адресу Москви. Навпаки. Колишній норвезький прем'єр наголошував, що посилення військової присутності на східному фланзі не спрямоване проти Росії, що НАТО не хоче конфронтації і що "Росію не можна і не слід ізольовувати". Він також заявив, що радий поновленню діалогу в рамках Ради НАТО-Росія. Після подій в Україні Альянс призупинив роботу Ради й відновив її лише в квітні цього року. Наступне засідання призначено на 13 липня.

"Холодна війна канула в історію, і вона повинна залишитися історією", - говорив Столтенберг. Але і в його виступах, і в промовах інших лідерів країн НАТО у Варшаві часто лунало слово, тісно пов'язане з епохою "холодної війни" - стримування. Не буде перебільшенням сказати, що це підзабуте на Заході слово стало головним на саміті у Варшаві. Стримування - означає передусім сигнал Росії і готовність захищати своїх членів відповідно до 5-ї статті Вашингтонського договору НАТО про колективну безпеку. Тож Альянс, по суті, повертається до своїх витоків.

президент Європейської Ради Дональд Туск та генсек НАТО Єнс Столтенберг

Один із підписаний у перший день саміту документів - про посилення співпраці між Альянсом та ЄС (на фото президент Європейської Ради Дональд Туск та генсек НАТО Єнс Столтенберг)

Інтернет став "полем бою"

Новою стала підписана у Варшаві угода про тіснішу співпраці Альянсу з Європейським Союзом, який не має своєї армії. На тлі виходу Великобританії з ЄС ця угода може допомогли посиленню ролі НАТО як організації, що тісно зв'язує Європу з США, і в якій Британія продовжує брати участь.

Зрештою новим було і визнання кібератак "зброєю" в сучасному протистоянні. Інтернет став таким же "полем бою", як суходіл, вода, повітря і космос. НАТО тепер буде активніше опікуватися відбіванням хакерських атак. І хоча про Росію в цьому контексті не говорили, саме звідти країни НАТО дедалі частіше зазнають нападів через комп'ютерні мережі.

Порошенко пішов слідами Брандта

Про Україну, події в якій змусили Альянс радикально переглянути свою політику, в перший день саміту говорили мало. Засідання комісії Україна-НАТО на вищому рівні пройде в суботу, 9 липня, під кінець саміту. Очікується, що сторони оголосять про новий пакет допомоги НАТО Україні, спрямованої на реформу її армії.

Український президент Петро Порошенко несподівано скасував свій виступ на експертому форумі, який проходить паралельно із самітом. Як стало відомо, український лідер відвідав в п'ятницю пам'ятник жертвам українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни - так званої Волинської трагедії. Він навіть став перед пам'ятником на коліно - жест, схожий на той, яким увійшов в історію канцлер ФРН Віллі Брандт, який вибачився у Варшаві за злочини нацизму.

Президент України Петро Порошенко був гостем саміту та провів у Варшаві низку двосторонніх зустрічей. На фото - український лідер із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом

Президент України Петро Порошенко був гостем саміту та провів у Варшаві низку двосторонніх зустрічей. На фото - український лідер із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом

Оглядачі не виключають, що Порошенко спробував таким чином заспокоїти ситуацію в українсько-польських відносинах напередодні чергової річниці подій на Волині у 1943 році. Від рук українських націоналістів тоді загинули тисячі поляків. В останні дні в Польщі загострилася обстановка навколо теми цієї події, про яку тут згадують 11 липня. Сенат Польщі, країни, яку Україна вважає своїм найтіснішим союзником, в п'ятницю визнав Волинську трагедію геноцидом.

Дивитись відео 01:17
Now live
01:17 хв

Три запитання, три відповіді: саміт НАТО у Варшаві (08.07.2016)

Аудіо й відео до теми