Рік роботи групи радників: Іван Міклош про причини гальмування реформ в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.04.2017

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Рік роботи групи радників: Іван Міклош про причини гальмування реформ в Україні

За підсумками першого року роботи Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні її співголова Іван Міклош розповів у інтерв'ю DW про перші успіхи реформування держави та про шанси надолужити згаяний час.

Співголова Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Іван Міклош

Співголова Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Іван Міклош

Deutsche Welle: Наскільки Стратегічній групі радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR), співголовою якої Ви є, вдалося допомогти Україні досягти успіхів увтіленні реформ? Чи можна говорити про позитивні результати?

Іван Міклош: Після Євромайдану 2013-2014 років Україна вперше за роки своєї незалежності рухається у правильному напрямку. Є цілком певні досягнення з макроекономічної стабільності, дерегуляції та боротьби з корупцією. Ще одним досягненням я би назвав запровадження електронної системи державних закупівель Prozorro. Успіхи є, але є й можливості швидше рухатися в цьому напрямку.

У перші роки незалежності України Deutsche Bank оцінював її шанси на трансформацію як найкращі серед усіх пострадянських країн. Але було втрачено багато часу, і тепер слід якнайскоріше впроваджувати всі реформи одночасно, як ми це робили свого часу в Словаччині.

У своїхпублічних виступах Ви хвалите роботу Валерії Гонтаревої на посаді голови Національного банку України (НБУ). Це викликає несприйняття в частини Ваших слухачів, бо в Україні її діяльність частіше критикують, аніж схвалюють. На чому ґрунтується Ваша позитивна оцінка?

Гонтарева справді була на своїй посаді однією з найбільших реформаторів. Досягнення Нацбанку за її головування - це одне з найбільших досягнень України за останні роки. Нацбанк домігся запровадження контролю над банківським сектором і закриття близько 80 банків, які були одним із найбільших джерел корупції в Україні. Тепер для іноземних інвесторів дуже важливо, хто стане наступним головою НБУ. Найважливіше, на мою думку, продовжувати забезпечення макроекономічної стабільності.

Чи бачите Ви успіхи державного керівництва вборотьбі з корупцією?

Один успіх я вже назвав. Другим кроком стала дерегуляція енергетичних тарифів урядом Володимира Гройсмана. Тут було чи не найбільше джерело величезної корупції, збагачення та посилення впливу олігархів. Ці дві реформи - контроль банківського сектору та дерегуляція енергетичних тарифів - стали найбільшими кроками у справі скорочення простору для корупції в Україні.

Я розумію, що це може виглядати, як непопулярні рішення. Але коли я був прем'єром Словаччини і ми втілювали реформи в моїй країні, більшість населення також не схвалювали наших дій. Аналогічно було із реформами, які впроваджував у Польщі Лєшек Бальцерович. Щоби бути реформатором, слід мати лідерські якості та сміливість іти на непопулярні кроки. А також докладно пояснювати громадянам сутність цих реформ. Цього дуже бракує в Україні. Але це вкрай необхідно, щоби протистояти політичним популістам, які є в кожній державі.

Топ-5 реформаторських новацій у 2017 році

Рік тому в інтерв'ю DWВи навели цілий список реформ, які Ви були готові підтримувати силами групи радників SAGSUR. У яких із цих напрямків стався найменший прогрес?

Це, перш за все, приватизація державних підприємств. В Україні й досі є більше трьох тисяч державних підприємств, і у справі їхньої приватизації немає жодних результатів. Вони залишаються третім великим джерелом корупції. По-друге, це лібералізація ринку землі. Іноземним інвесторам не зрозуміло, чому в Україні є власники землі, але вони не можуть вільно продавати і купувати земельні ділянки. Я також вважаю, що слід мати більше прогресу в енергетичній політиці та у верховенстві права і створенні незалежного суду.

Які причини гальмування цих реформ? Уряд не прислухається до Ваших рекомендацій?

Однією із причин неуспіху приватизації є те, що Фонд державного майна майже нічого для цього не зробив. А вплив держави на цей фонд дуже обмежений. Друга причина, це дійсно обмежена співпраця між урядом та парламентом у межах парламентсько-урядової коаліції. У Верховній Раді до неї входили п'ять партій - конституційна більшість! Але, фактично, за ініціативи створеного цією коаліцією уряду послідовно голосували лише три фракції. У результаті законодавчу підтримку за 2015 рік мали лише 37 відсотків урядових реформаторських ініціатив. Третя причина - не всі міністри уряду є бійцями за реформи. А за реформи треба боротися! Боротися проти тих інтересів протилежної сторони, яка не хоче втілення перетворень.

Хто належить до цієї сторони? Хто опирається реформам?

Ті самі, хто свого часу опирався реформам у Словаччині. Це так звані "червоні директори", які контролюють державні підприємства, а також олігархи. Вони зацікавлені в подальшому існуванні рентної економіки і лише шукають забезпечення ринків збуту своєї продукції через політичні зв'язки та монополізацію ринків. Це суперечить інтересам не лише українського суспільства, більшість якого хоче реформ. Це суперечить ще й інтересам нового українського бізнесу, який сповідує ідеали прибуткової економіки і прагне конкурентного ринку, рівних умов для всіх та отримання доходу без зловживань своєю наближеністю до влади і монопольних позицій. У Словаччині саме нові незалежні асоціації роботодавців стали потужними союзниками реформ, системних змін в економіці, і допомогли нашому уряду в боротьбі з "червоними директорами" та олігархами.

Як автор польського "економічного дива" реформує Україну?