Росія 2.0: Чому інтернет небезпечний для Кремля | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.12.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Росія 2.0: Чому інтернет небезпечний для Кремля

Вільний ітернет – сильний головний біль Кремля. Регулярні протести, що плануються в соцмережах, можуть тільки підсилити позицію тих, хто вимагає більшого контролю за інтернет-простором в Росії.

Володимир Путін дає відповіді у чаті під час саміту великої вісімки у Санкт-Петербурзі, 2006 рік

Володимир Путін дає відповіді у чаті під час саміту "великої вісімки" у Санкт-Петербурзі, 2006 рік

«Протестів без інтернету не було б», переконаний Олександр Плющев, відомий російський блоґер і співробітник радіостанції «ЭХО Москвы». Лише завдяки World Wide Web люди в Росії, москвичі вийшли на вулиці з протестами проти фальсифікацій на виборах 4 грудня, каже Плющев. З інтернетом стало простіше повідомляти про порушення під час голосування. «Сьогодні достатньо виставити на YouTube відео, зняте на камеру мобільного телефону, й надіслати відповідний лінк друзям. Вони перешлють його своїм друзям, відео дійде до блоґерів і масової публіки», - пояснює російський блоґер.

Саме так все й складалося на виборах 4 грудня. За офіційними даними, провладна партія «Единая Россия» змогла здобути переважну більшість мандатів, але незалежні спостерігачі зареєстрували численні порушення. Й інтернет відіграв для цього ключову роль. «Уперше в історії виборів у Росії про порушення не тільки повідомляли, вони задокументовані, їх можна побачити», – каже Йоганн Бір з правозахисної організації «Репортери без кордонів». Він згадує при цьому передусім «Голос» - незалежну російську організацію спостерігачів за виборами. Вона заснувала в інтернеті сторінку, на якій громадяни могли анонімно повідомляти про випадки порушень під час голосування.

Інтернет для росіян - вже не рідкість

Російський блоґер і радіожурналіст Олександр Плющев: Без інтернету не було б протестів

Російський блоґер і радіожурналіст Олександр Плющев

Десятки тисяч людей вийшли в Москві на вулиці з протестом. Соціальні мережі в інтернеті відіграють для мобілізації протестуючих центральну роль. Інтернет в Росії вже давно зміцнів, його вже сміливо називають мас-медіа. За результатами опитування дослідницького інституту FOM, нині 48 відсотків росіян користуються інтернетом. Серед молодших поколінь ця частка ще більша: 90 процентів жителів Росії віком від 12 до 24 років регулярно користуються інтернетом.

«Більшість традиційних ЗМІ в Росії – під державним контролем. Тому політичні дебати перебазувалися в інтернет», – пояснює представник «Репортерів без кордонів» Йоганн Бір. За його словами, ітернет в Росії все ще є «досить вільним інформаційним простором», в якому легко знайти критичний контент.

Загроза для політичної еліти

Питання тільки в тому, чи все так залишатиметься й надалі. Вільний ітернет – це сильний головний біль Кремля. Нинішні протести можуть тільки підсилити позицію тих, хто вимагає більшого контролю за інтернет-простором. «Можна сказати, що інтернет нині є великою небезпекою для політичної еліти Росії», – переконаний Флориан Тепфль з мюнхенського університету імені Людвіґа та Максиміліана. Головна галузь його досліджень – інтернет в Росії.

Всі російські ЗМІ підконтрольні владі, крім інтернету. Як надовго?

Всі російські ЗМІ підконтрольні владі, крім інтернету

Є факти, які вказують на те, що цю небезпеку вже усвідомили російські можновладці. Один з керівників поліції запропонував цього тижня «знизити ступінь анонімності в інтернеті». Тобто, російська поліція прагне того, щоб була проведена реєстрація усіх російських користувачів World Wide Web. Ця пропозиція викликала хвилю критиків з боку правозахисників. Міністр внутрішніх справ Росії Рашид Нургалієв змушений був спростовувати інформацію. Мовляв, це дурниці, ніхто не планує такого робити.

Як у Китаї, не буде

Утім, в Росії тривають гострі дискусії щодо того, як довго ще Кремль і російські спецслужби толеруватимуть вільний інтернет. «Звісно, вони намагатимуться закрутити міцніше гайки, але це буде не так просто», – каже Олексій Сочнев, редактор інтернет-платформи Besttoday.ru. Він не вірить у те, що в російському інтернеті незабаром будуть порядки, схожі на ситуацію в Китаї, де інтернет перебуває під державним контролем, а критичні ресурси недоступні.

Можна відключити сторінку, а можна просто арештувати критичних блоґерів, як під час протестів у Москві.

Можна відключити сторінку, а можна просто арештувати критичних блоґерів

Олександр Плющев, його колега з радіостанції «ЭХО Москвы» теж дотримується схожої думки. «Гадаю, що багато людей у Кремлі дуже добре розуміють, що є межа, через яку не можна переступати так, як це робиться нині в Китаї», - каже Плющев. Якщо в Росії запровадять контроль за інтернетом, то це може мати вагомі наслідки. Приміром, для членства Росії у «великій вісімці». Економічна співпраця із Заходом теж постраждає він такого контролю.

Флориан Тепфль з мюнхенського університету вважає, що російська влада обере інший шлях. Замість того, щоб закривати інтернет-сторінки, в Росії можна просто й дієво обмежити критику в інтрнеті. Справа в тому, що багато порталів належать вірним Кремлю бізнесменам чи навіть державним компаніям, каже Тепфль. «Тому можна досить легко натягнути сильніше віжки», - резюмує експерт.

Утім, навіть у цифрову добу в Росії все ще дуже охоче користуються і традиційними методами приборкання протесту. Так, після виборів тільки в Москві були арештовані сотні демонстрантів, серед яких багато блоґерів й інтернет-активістів.

Автори: Роман Гончаренко, Леся Юрченко
Редактор: Тетяна Бондаренко

DW.COM