Росія та її енергетичні важелі на пострадянському просторі | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 26.11.2003
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Росія та її енергетичні важелі на пострадянському просторі

Росія та її енергетичні важелі, вибори у Хорватії та студентські страйки в Німеччині - теми нашого огляду преси. Чому країни колишнього Радянського Союзу так прив'язані до Росії? Про це розмірковує газета "ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД": З приїздом міністра закордонних справ Росії Іванова до Грузії стало зрозуміло, що Москва, як і раніше, почуває себе вирішальною силою в регіоні. І незважаючи на всю антипатію, Росія саме так тут і сприймається. Минуло 12 років після розпаду Радянського Союзу, а Кремль досі фігурує як вагома дійова особа в Центральній Азії, на Кавказі та в країнах, що незабаром стануть сусідами Європейського союзу - як у конфліктах, так і в центральних політичних рішеннях. Економічна інтеграція колишніх братніх республік чимдалі зростає, а не зменшується. Союз живий. Такі геостратегічно важливі держави, як Грузія, Україна чи Білорусь, змушені підтримувати добрі стосунки з Росією. Магічне слово - "енергоносії". Не володіючи достатньою кількістю власних ресурсів, вони навіки пов'язані з корисними копалинами Росії. Якби Росія припинила таке постачання енергоносіїв, у збіднілих країнах колишнього Радянського Союзу швидко погасли б вогні,- пише "ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД" і веде далі: Вже тривалий час Росія використовує енергетичну політику як засіб політичного впливу. Для Москви контроль над виробниками енергії - щось на зразок політичного козиру, який ні в якому разі не можна випускати з рук. Якщо хтось, як нафтовий магнат Михайло Ходорковський, дозволить собі занадто багато, негайно отримає відбій. Енергетична політика - це владна політика. Так і в Україні після сильних внутрішньополітичних суперечок лише тоді наважилися на вступ до четвірного союзу з Росією, коли Москва поманила низькими цінами на енергоносії. Офіційно 50-мільйонна країна безкомпромісно пов'язує свою долю із Заходом, а як віддалену мету ставить перед собою вступ до ЄС. Однак в дійсності Україна в різні способи тісно пов'язана з Росією. Російські підприємства володіють більшістю акцій українських концернів, вони контролюють телебачення та газети. Про те, яке значення Москва надає сусідній державі, свідчить вибір посла - колишнього прем'єр-міністра Росії та екс-голови акціонерного товариства "Газпром" Віктора Черномирдіна. На повернення колишніх радянських республік до старого союзу Захід дивиться з недовірою та безпорадністю, - читаємо в газеті "ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД". Німецькі газети коментують перемогу право-центристських сил на парламентських виборах у Хорватії. Газета "ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ" зауважує: Санадера, який у квітні 2000 року перейняв керування Хорватським демократичним союзом, оцінюватимуть по тому, чи зможе він оживити національну економіку, зменшити державну заборгованість, створити сприятливі умови для іноземних інвесторів у країні, а також нові робочі місця. Якщо ж говорити про виконання політичних критеріїв, як передумови членства в Європейському союзі, то невдовзі стане зрозумілим, чи користується Санадер підтримкою з боку Хорватського демократичного союзу, як він сам стверджує, чи мають рацію ті критики, які не вірять, що він здатен перебудувати ХДС у сучасну незабруднену консервативну партію. Але як би там не було, час хрестових походів та ідеологічних баталій вже закінчився і в Хорватії, - вважає газета "ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ". Газета "ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ" налаштована песимістичніше: Санадер більше не хоче чути слово "націоналістичний" і посилається на те, що тримає курс на НАТО та ЄС. Чи дотримуватимуться цього курсу, залежатиме щонайменше від двох факторів: від залучення до співпраці все ще сильно орієнтованих на Туджмана сил у його партії та від того, чи не вступлять до коаліційного човна крайні праві з Хорватської партії права. З цією партією, яку Санадер уже назвав "поважним партнером по коаліції", держава навряд чи просуватиметься у напрямку намічених переговорів про вступ до ЄС, - пише газета "ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ". Тим часом у Німеччині триває дискусія навколо пропозиції запровадити плату за навчання в університетах. Газета "ВЕЛЬТ" в зв"язку з цим пише: Те, що студенти цими днями вийшли на вулиці, протестуючи проти скорочення державного фінансування в системі вищої освіти, не дивує. Становище великих університетів дійсно таке, що волосся стає дибки. Дивує те, що вони до цих справедливих намагань додають несправедливе: відмова від плати за навчання. Схоже, що студенти самі собі не хочуть зізнатися в тому, що саме через відсутність платної системи у вищих навчальних закладах з ними, власне, так погано поводяться. Якби вони ознайомилися із закордонним досвідом, то пересвідчилися б, що зі студентом краще поводяться там, де він платить за те, щоб отримати першокласну освіту, - констатує газета "ВЕЛЬТ". Ви слухали огляд німецької преси. Його підготувала Христина Ніколайчук.