Росія та Єврозона: два світи - дві інфляції | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.09.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Росія та Єврозона: два світи - дві інфляції

Якщо росіяни зіткнулись з різким прискоренням зростання цін, то жителі Єврозони - з його різким уповільненням. ЄЦБ запевняє, що радіти тут нічому, і починає боротьбу з дефляцією.

Ціни в Єврозоні, за даними Eurostat, зросли минулого місяця на 0,3 відсотка - порівняно з серпнем минулого року, тобто за рік. У Росії, згідно з даними Росстату, зростання склало 0,2 відсотка - але за місяць. У річному вираженні російські темпи інфляції досягли на початок вересня 7,6 відсотка. Таким чином, зараз у Росії життя стрімко дорожчає. В Єврозоні, навпаки, ціни різко сповільнили зростання. Більш того, вони навіть падають.

У Німеччині падають ціни

Наприклад, на сільськогосподарську продукцію. Приміром, рік тому кілограм картоплі коштував у Німеччині 1 євро. Зараз - від 45 до 60 центів. Інший приклад: 1 вересня провідні мережі німецьких дискаунтерів знизили ціни на вершкове масло. У лідера ринку Aldi упаковка масла німецького виробництва масою 250 грамів подешевшала з 0,99 євро до 0,85 євро.

У німецьких супермаркетах деякі товари дешевшають

У німецьких супермаркетах деякі товари дешевшають

Союз виробників молока Німеччини пояснює нинішню зміну цінників триваючим зростанням виробництва (тому ще в березні було відразу дві хвилі зниження цін на масло), падінням попиту в період літніх канікул, а також російським ембарго на імпорт продуктів харчування з Євросоюзу. Через нього на німецький ринок з інших країн ЄС хлинула частина тих обсягів, які спочатку призначались для росіян.

Як би там не було, німці радіють з цін, які падають. Річна інфляція уповільнились в Німеччині у серпні до 0,8 відсотка. Ще трохи - і зростання цін взагалі припиниться. Однак Європейський центральний банк (ЄЦБ) у Франкфурті-на-Майні заявляє, що зробить все можливе, щоб цього не трапилось.

Єврозона: небезпека дефляції

Пересічним споживачам важко в таке повірити, але занадто низька інфляція не менш небезпечна, ніж занадто висока. Теорія, підтверджена практикою, свідчить, що у здоровій економіці ціни повинні зростати - тоді у споживачів буде постійний стимул не відкладати покупку товарів тривалого користування, а у виробників - інвестиції в оновлення устаткування. Досвід показав, що оптимальний рівень інфляції - трохи менше двох відсотків на рік. Саме такий показник ЄЦБ офіційно оголосив своїм цільовим рівнем.

Тому немає нічого дивного у тому, що в ситуації, коли інфляція в Німеччині - найбільшій економіці Європи - знизилась до 0,8 відсотка, середній показник по Єврозоні впав до 0,3 відсотка, а в Іспанії зростання цін склало мінус 0,5 відсотка, ЄЦБ забив на сполох. Адже з падінням загального рівня цін зіткнулись зараз не лише іспанці, але й італійці, греки, португальці та словаки. А це свідчить про зростаючу небезпеку дефляції у всьому Європейському валютному союзі.

Дефляція - куди більш рідкісна економічна хвороба, ніж інфляція, тому широкій громадськості вона мало знайома. З великих країн з дефляцією, тобто тривалим зниженням цін не на окремі товари та послуги, а майже на все, стикалась тільки Японія. На зцілення їй знадобилось понад ціле десятиліття.

ЄЦБ готовий до нестандартних рішень

В умовах дефляції споживачі відкладають великі покупки, а виробники - інвестиції, оскільки виходять з того, що необхідні їм товари з часом подешевшають. Падіння попиту веде до того, що виробництво усіх цих товарів скорочується, а зайві працівники звільняються. Зростання безробіття, в свою чергу, призводить до подальшого падіння попиту і цін, що тільки підсилює стриманість споживачів та інвесторів.

Президент Франції Франсуа Олланд (л) та глава ЄЦБ Маріо Драгі

Президент Франції Франсуа Олланд (л) та глава ЄЦБ Маріо Драгі

Вибратись з цієї спіралі вкрай важко - набагато важче, ніж з інфляційної спіралі. Адже випробуваний засіб боротьби з інфляцією - підвищення відсоткових ставок центральним банком. Чим дорожчі кредити і вищі ставки за банківськими вкладами, тим менше грошей вкидається в економіку. Виробники відкладають інвестиції, а споживачі воліють нарощувати заощадження, а не витрачати їх в магазинах. Причому підвищувати базовий відсоток центральний банк може, теоретично, до нескінченності.

А ось знижувати базовий відсоток нижче нуля неможливо. Що ж тоді робити в ситуації, коли ставка в Єврозоні уже становить лише символічні 0,15 відсотка, а небезпека дефляції продовжує зростати? Вирішенням цього завдання ЄЦБ і займатиметься всю нинішню осінь.

Його глава Маріо Драгі, виступаючи 22 серпня на міжнародній зустрічі банкірів в американському місті Джексон-Хоул, заявив, що готовий застосувати всі наявні засоби, щоб запобігти дефляції. Її небезпека є досить великою, констатував він разом із президентом Франції Франсуа Олландом після їхніх переговорів 1 вересня в Парижі.

Отже, на перші нестандартні рішення з закачування в економіку Єврозони додаткової ліквідності можна чекати уже 4 вересня, коли відбудеться чергове засідання керівництва ЄЦБ. Виникла парадоксальна ситуація: Маріо Драгі за всяку ціну потрібне зростання інфляції, тобто саме те, з чим усіма силами борються зараз його колеги в Банку Росії.