Російські гроші рвуться на Захід | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 31.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Російські гроші рвуться на Захід

Російські олігархи шукають вигідного капіталовкладення на Заході. З різних причин: щоб отримувати ще більші гроші, щоб долучитися до західних ноу-хау або щоб убезпечити своє багатство в надійних європейських банках.

Зимові олімпійські ігри 2014 року відбуватимуться у Сочі. До цього часу необхідно побудувати величезну кількість готелів, відремонтувати аеропорти. А це – багатообіцяюче джерело капіталовкладень. Один з найбагатших людей Росії Олег Дерипаска, приміром, уже придбав частку німецької будівельної компанії «Hochtief» та австрійського концерну «Strabag», аби заробити на будівельному бумі в Росії.

Завдяки величезним надходженням від продажу нафту та газу російські резервні фонди обчислюються нині у сто мільярдів євро. Ці гроші так і просяться, аби їх кудись вклали. Експерти зазначають: якщо угода вигідна, якихось застережень на Заході щодо російських грошей не виникає. Такої думки, зокрема, дотримується Владислав Белов з Інституту Європи при Російській академії наук:

«Приміром, остання купівля кораблебудівного заводу у східній Німеччині показала, що російські інвестори не просто хочуть отримати прибуток, вони також дбають про соціальний компонент, приміром, про появу нових робочих місць».

Незважаючи на увесь скепсис щодо російських інвесторів, їхня кількість збільшується. Лише в Німеччині з 2003 до 2006 року вони розширили свої інвестиції до 3,4 мільярдів євро – а це більш ніж учетверо. У переліку придбаних ними підприємств – фірми з виготовлення косметики, одягу, туристичні компанії і навіть засоби масової інформації. На економічному форумі в Петербурзі російський президент Медведєв запевняв:

«Спеціально хотів би зазначити, що наші закордонні інвестиції не мають спекулятивного чи агресивного характеру. Останні приклади засвідчують, що наші компанії не лише зберігають робочі місця у тих випадках, коли приходять на якість ринки, але й створюють нові».

Щоправда, німецька сторона не завжди може це підтвердити. Так, у випадку заводу з виробництва авіатехніки у Дессау, яку придбала російська фірма «Трансмаш-холдинг», з 2006 року вже втрачено третину робочих місць.

Естер Гартбріх