Російських журналістів могли вбити в ЦАР через помсту за втручання Москви | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 03.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Російських журналістів могли вбити в ЦАР через помсту за втручання Москви

МЗС Росії найзручніше вважати вбивство трьох журналістів в ЦАР пограбуванням. Однак усе може бути набагато складніше, заявив в інтерв'ю DW німецький фахівець, який перебуває в цій африканській країні.

Столиця ЦАР Бангі

Столиця ЦАР Бангі

Російські журналісти Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко, які загинули в Центральноафриканській Республіці (ЦАР), могли стати ціллю атаки на Росію, вважає науковий співробітник Німецького інституту глобальних і регіональних досліджень (GIGA) Тім Ґлавіон (Tim Glawion). У Кремлі можуть недооцінювати складність ситуації, вважає експерт з питань Африки, який працює зараз в ЦАР. На його думку, Москву дедалі глибше втягують у конфлікт усередині цієї африканської країни.

DW: Трьох російських журналістів вбили в країні, про яку пересічний читач мало що знає. Як би ви коротко її змалювали?

Тім Ґлавіон: Центральноафриканська Республіка знаходиться буквально в серці континенту. На жаль, у країни немає виходу до моря, і вона оточена безліччю держав, які самі перебувають у глибокій кризі. З часу отримання незалежності рівень держуправління вкрай низький. Периферія країни абсолютно занедбана. Величезні області, де є тільки ліс і жодних житлових селищ. Це, за багатьма статистичними показниками, найбільш відстала держава у світі.

З 2012 року до цієї складної ситуації додалася ще й громадянська війна. Коаліція повстанців повалила уряд, цю коаліцію скинули інші, потім був створений перехідний уряд. Зараз країна має демократично обране керівництво, проте основні принципи політики в ЦАР мало змінилися: все обмежується столицею, питання безпеки перебуває в руках численних недержавних структур, а також міжнародних миротворчих місій. Велика проблема - корупція. У країни немає позитивного розвитку.

Тім Ґлавіон

Науковий співробітник Німецького інституту глобальних і регіональних досліджень Тім Ґлавіон

Вважається, що держава контролює не більше 20 відсотків території ...

Так, але важливо бачити цю інформацію в контексті: так було завжди. Не те щоб урядові сили втратили владу в боротьбі з повстанцями, яких, як правило, прийнято ідеалізувати. Зараз йдеться не про відновлення, а, якщо вже на те пішло, про поширення державного суверенітету на всю територію.

Москва віднедавна допомагає урядовим військам ЦАР зброєю, мабуть, розраховуючи за це на доступ до природних ресурсів. Наскільки вже видно сліди присутності Росії в країні?

У столиці спостерігається пара невеликих змін. Вулицю перед російським посольством, наприклад, пару місяців назад заасфальтували перед візитом високопоставленого російського політика. Найчастіше зустрічаються російські прапорці. Дрібні такі деталі. Про Росію частіше говорять, у тому числі місцеві ЗМІ. Щоб побачити більше, треба виїхати зі столиці у бік Беренго, де розташовано палац колишнього лідера країни, "імператора" Бокасса. Там розквартировані російські військові, які передають зброю армії ЦАР.

У цілому до появи Росії багато хто тут ставиться позитивно. Населення впевнене, що криза вирішиться, якщо армія ЦАР отримає озброєння і військовим шляхом встановить свій контроль. А російська влада була першою, хто висловив готовність постачати зброю і максимально швидко навчити місцевих військових поводитись з нею. Такі ж завдання виконує місія ЄС - упродовж багатьох років уже, але з більш суворими обмеженнями у тому, що стосується передачі озброєнь, навчання і стратегії.

Росія з відома Комітету ООН відправила до ЦАР військових і цивільних інструкторів. Є підстави припускати, що це приватна військова компанія або група Вагнера. Які інтереси у Росії та у цих нерегулярних частин в далекій африканській країні?

Про це тут багато говорять. Спочатку, як я сказав, був ентузіазм, але пізніше виникли запитання: а хто ці люди, власне, і чого вони насправді хочуть в обмін на поставки озброєнь армії? Нещодавно France24 показав документальний сюжет, а всередині нього - відео, зняте на мобільний телефон кимось з місцевих повстанців з півночі країни (відео нижче, з позначки 22.30. - Ред.). На ньому видно, як російські інструктори пересуваються колоною у цьому регіоні і контактують з повстанцями, вручають їм подарунки.

Тільки ось повстанці їх оточують і хочуть не тільки подарунки, а й зброю, яку ті везуть для урядових сил. Тож не всі однозначно позитивно поставились до появи росіян. І чим довше вони тут будуть, тим складнішим буде ставлення до них.

Колишній міністр оборони ЦАР в інтерв'ю DW поскаржився, що іноземне втручання тільки розпалює конфлікт. Мовляв, з 2013 року, коли в країну прийшли миротворці ООН, число повстанських угруповань зросло з двох до 14-ти. Насильства в країні справді побільшало?

По-перше, коли чуєш такі звинувачення, треба пам'ятати, що в столиці відбувається запекла боротьба за владу. І все, що йде на користь президенту, викликає критику тих, хто хотів би його усунути. Що стосується росіян, то про їхню діяльність поширюється дедалі більше чуток. Так вони стають частиною конфлікту. Я думаю, що Москва сподівалася виступити нейтральною стороною і без непорозумінь отримати вигоду, уклавши, наприклад, вигідні контракти. Зараз, можливо, вони зрозуміли, що все не так легко. До ЦАР, де є стільки угруповань, що протистоять одне одному, не вийде просто приїхати, озброїти армію і отримати привабливі концесії.

Конфлікт не згасає, але я не сказав би, що від присутності росіян він розростається. Те, що повстанці на півночі країни захопили озброєння, що призначалось для президентських сил, є поодиноким випадком. Але факт такий: в конфлікті з'явилася ще одна сторона, і поки що не вона, а її намагаються використовувати у своїх інтересах інші. Шкода, що російські журналісти потрапили під "перехресний" вогонь.

Росіяни були вбиті далеко від столиці - між містами Декоа і Сібю. Хто керує цим регіоном? Наскільки небезпечно було їхати туди без збройного супроводу?

Так, в цій країні є зовсім небагато регіонів, про які можна сказати, що вони точно контролюються тільки однією групою. За регіон між Сібю і Бамбарі воюють кілька груп. З одного боку, там є місцеві війська оборони, як вони себе називають. Їх часто представляють як Антибалака - це загальне поняття для місцевих ополченців. Угруповань під їхньою егідою велика кількість. Крім того, є ще кілька: угруповання під лідерством Алі Дарасси, активне тут угруповання RPRC.

Відповідно, обстановка там напружена. Хто саме це був, хто напав на журналістів? Чутки там грають доволі важливу роль. Тому що одна група вважає, що росіяни приїхали в ЦАР, щоб воювати з нею. Інша - що росіяни знаходяться у ЦАР, щоб поставити їх ворогам зброю, і це причина, щоб напасти на них.

Моя інтерпретація ситуації така, що на журналістів напали, сприйнявши їх як частину російських сил, які вторглися в ЦАР. Їх використовували як ціль для атаки на Росію - не обов'язково хотіли напасти на вільну пресу. Однак у мене особисто ще немає точної інформації, хто саме це був і з яких причин це зробив.

У контексті конфлікту в країні треба пам'ятати, що багато хто думає так: російське втручання допомагає президенту і його політичному альянсу. І тому всі, хто виступає проти цього політичного альянсу, вважають російське втручання загрозою. І за допомогою ось такої точкової атаки на російських громадян сподіваються, що Росія відступить і зрозуміє, що інтервенція обходиться їй дорожче, ніж вона спочатку планувала.

Наскільки типові напади на іноземців з метою їх пограбування? На даний час головна версія російської влади - пограбування ...

Я можу добре зрозуміти, чому російський МЗС хотів би бачити цю версію як основну. Будь-які країни, не тільки Росія, представляють такого роду військову допомогу як суто технічні, "навчальні" місії. Але це завжди і політика. Чи вірять у ЦАР, що йдеться про нейтральне навчання військових? Звичайно, ні. А повстанці не зацікавлені у тому, щоб цих військових навчали. Тобто я сумніваюсь, що це було пограбування. Однак це цілком можливо. На вулицях стається багато пограбувань.

Я не знаю подробиць їх (журналістів - Ред.) пересування. Зазвичай коли ви пересуваєтеся в таких місцях, перед цим ви робите багато телефонних дзвінків, щоб бути впевненим, що дорога безпечна, попереджаєте про поїздку тих, хто контролює територію, і вас залишають у спокої.

Зазвичай все це обговорюється. Те, що це було просте пограбування, я вважаю сумнівним ще й тому, що їх убили. Їх могли пограбувати, відібрати машину і камери, але вбити - це занадто. Настільки екстремальні випадки стаються дуже рідко. І якщо це відбувається, то у цього, як правило, є політичні мотиви.

Дивитись відео 02:18
Now live
02:18 хв

Які інтереси переслідують Росія, США та інші гравці у сирійській війні? (12.04.2018)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама