Російська Дума перед канікулами розродилася репресивними законами | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Російська Дума перед канікулами розродилася репресивними законами

Російська Дума «штампує» репресивні закони, немов на конвеєрі. Законодавчі новації стосуються передусім обмеження права на мирні збори та свободи слова. Зростає тиск на опозицію.

Кремлівська партія «Єдина Росія» поспішає, аби встигнути до літніх канікул. Все робиться швидко, під гаслом «приведення російського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів». Однак коментарі на шпальтах російської преси не залишають жодних сумнівів щодо того, про що йдеться насправді. «Консолідація закручування гайок», - читаємо на першій сторінці газети «Известия». Оглядачі видання переконані, що парламент поспішає створити нові інструменти репресій через страх нових масових акцій протесту, яких очікують восени.

За пошкодження клумб демонстрантів жорстоко каратимуть

За пошкодження клумб демонстрантів жорстоко каратимуть

Спершу запровадили високі грошові штрафи за порушення законодавства про мирні збори. Чималі стягнення учасникам демонстрацій загрожують, зокрема, за пошкодження газонів або клумб. Такі нечіткі формулювання у законі – це карт-бланш для чиновницького свавілля, критикує колишній кандидат у президенти Михайло Прохоров. «Немає чітких критеріїв, а це завжди небезпечно. Якщо чиновник сам вирішуватиме, чи має відбуватися затримання чи ні, то в нашій країні це зазвичай закінчується затриманням», - каже Прохоров.

Закон про іноземні фонди

У п’ятницю, 13 липня, Дума одразу в двох читаннях остаточно затвердила закон, який регулює діяльність іноземних політичних фондів у Росії, обмежуючи можливості для співпраці з ними російських громадських організацій. Як зазначив у коментарі dpa Єнс Зіґерт, голова московського представництва німецького Фонду імені Генриха Белля, удар Кремля направлений передусім проти таких незалежних організацій як «Голос», активісти якої викривали порушення під час нещодавніх виборів. Також під удар потрапляє, приміром, Transparency International, яка веде боротьбу з корупцією, а також незалежні екологи, які намагаються зупинити розкрадання природних ресурсів. Фінансова підтримка таких організацій закордонними фондами тепер буде вкрай ускладнена. Щодо російських неурядових організацій запроваджуються нові обмеження, відтепер їхнім активістам може загрожувати навіть ув’язнення.

Єнс Зіґерт називає законодавчу активність Думи «недвозначною спробою залякування». А депутат Європарламенту від Зелених Вернер Шульц у поширеній у п’ятницю заяві констатував, що у Росії відбувається «державне свавілля замість модернізації».

«Наклеп» на суддів і прокурорів – дороге задоволення

Дума проявила продуктивність перед канікулами

Дума проявила продуктивність перед канікулами

У п’ятницю Дума голосами «Єдиної Росії» ухвалила у другому і третьому читаннях ще один закон з «репресивного пакету». Депутати повернули до Кримінального кодексу статтю «наклеп». Покарання за нею зросло у десятки і сотні разів, порівняно зі скасованими декілька років тому штрафами. Тепер за наклеп можуть оштрафувати на суму до 5 мільйонів рублів (близько 1,2 мільйона гривень). Найвищі штрафи передбачено за наклеп на суддів, прокурорів, слідчих, осіб, які здійснюють допити підозрюваних, судових виконавців.

Журналіст і політичний оглядач «Московського комсомольця» Матвій Ганапольський заявляє, що прийняттям цього закону у Росії ліквідовано журналістику як професію. «Це державний злочин. Нашим законодавством знищуються цілі інститути і професії, аби затулити рота тим, хто заважає», - обурюється Ганапольський.

Цензура в інтернеті

Інтернету загрожує цензура

Інтернету загрожує цензура

У середу, 11 липня, були внесені зміни і до закону, який регулює розміщення контенту в інтернеті. Згідно із законодавчими новаціями, сторінки, що містять елементи дитячої порнографії, рекламу наркотичних засобів або інструкції із самогубства, можуть бути знищені наглядовими органами без рішення суду. Виконавчий директор російської Wikipedia Станіслав Козловський боїться «завуальованої» цензури.

«Є ціла низка розмитих формулювань. Приміром, не можна розповідати про речовини, які можуть бути використані при виробництві наркотиків. Наприклад, про марганцівку або ацетон. Заборонено писати про способи самогубства. А у нас, приміром, є сторінка про самогубства, там йдеться і про те, як їх класифікують. Це саме і є цензура, коли держава вирішує, яку інформацію може отримати громадянин, а яку - ні», - каже Козловський. У вівторок, 10 липня, російська Wikipedia не працювала на знак протесту проти цензури в інтернеті. Козловський не виключає, що це не останній протест.

DW.COM

Реклама