Родіон Кірєєв як уособлення сучасної української судової системи | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Родіон Кірєєв як уособлення сучасної української судової системи

Родіону Кірєєву 31 рік. Його суддівська кар’єра лише розпочинається. Як так сталося, що вкрай резонансна справа Юлії Тимошенко дісталася судді зі ще досить обмеженим професійним досвідом?

Суддя Радіон Кірєєв

Суддя Радіон Кірєєв

На суддівські хліби Родіон Кірєєв прийшов у 29 років. Як повідомляється, до переходу на роботу в Печерський суд міста Києва він працював у Березанському міському суді, що в Київській області. У Єдиному реєстрі судових рішень за підписом Кірєєва зареєстровано кілька сотень судових документів. Серед справ, які розглядав суддя Кірєєв, були і кримінальні. Втім, кримінальні процеси  він вів не так і часто, зокрема найбільш активно з початку 2011 року. Здебільшого Кірєєв судив дрібне хуліганство, крадіжки.

За даними українського видання «Вечірні вісті», серед справ, якими займався Кірєєв, не було жодної, яка б проходила за статтею «Перевищення влади чи службових повноважень». Таким чином можна сказати, що для Кірєєва розгляд справи екс-прем’єра є своєрідним дебютом. Критики звертають увагу на брак належного досвіду в судді, якому доручили вести один з найбільш гучних за роки незалежності України процес.

Випадковий збіг параметрів?

Логічно припустити, що ця справа дісталася молодому судді, який тільки розпочинає свою кар’єру, завдяки випадковому збігу цифр та параметрів системи автоматичного призначення суддів. Така система вже більше року діє в Україні і подається як один з вагомих результатів судової реформи започаткованої президентом Віктором Януковичем. Згідно із законом, усі судді мають добиратися автоматично за допомогою комп’ютера.

Захисник Юлії Тимошенко, депутат Сергій Власенко, однак, сумнівається, що суддя Кірєєв був призначений саме автоматичною системою. Він стверджує, що його запит до голови Печерського районного суду з проханням надати копії відповідних документів так і залишився без відповіді. «Я на власні очі бачив візу генпрокуратури на матеріалах справи. Тобто, справу власноруч розписувала голова Печерського суду», - сказав Власенко в інтерв’ю Deutsche Welle.

За його словами, підбір судді для справи екс-прем’єра  відображає всі недоліки української судової системи та недоліки закону про судоустрій і статус суддів. Цей закон Верховна Рада ухвалила торік за поданням президента України. «У справі Тимошенко вони свідомо хотіли такого суддю, який би був не підготовлений до розв’язання таких складних справ, виконував би всі вказівки і якого можна було б повністю контролювати», - прокоментував Власенко.

Втім, у Печерському суді такі сумніви відкидають. «У нас всі справи, відповідно до закону, розподіляються автоматично», - запевнила Deutsche Welle керівник апарату Печерського районного суду міста Києва Наталія Ліннік. За її словами, це стосувалося й справи Юлії Тимошенко.

Неадекватність програми

На адресу Кірєєва лунає не лише критика. Про те, що молодий суддя справляється зі своєю роботою не сумніваються його колеги. У Судовій асоціації України «Фундація сприяння правосуддю» кажуть, що, незважаючи на відсутність достатнього досвіду щодо таких «заполітизованих» справ, Кірєєв достатньо професійно веде судові засідання. «Справа серйозна. Йому важко, бо він під такою увагою. Будь хто інший діяв би так само», - каже голова правління Судової асоціації України Катерина Тарасова. За її словами, через психологічний тиск громадськості Кірєєв, як і будь-яка інша людина, може робити окремі помилки. Однак судити про це ще зарано, наголосила Тарасова.

Водночас голова правління Судової асоціації України визнала, що автоматична система розподілу суддів є неефективною і не враховує великої кількості нюансів. «Програма неадекватна», - наголошує Тарасова. На її думку, «обійти» автоматичну систему можна дуже легко. Вона каже, якщо буде доведено, що справу Тимошенко розподіляла «не машина», то є ймовірність оскарження результатів судового вироку. Однак, підсумувала Тарасова, для цього доведеться провести дуже детальне розслідування.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM