Роботи-гелікоптери: помічник на запаморочливій висоті | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 14.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Роботи-гелікоптери: помічник на запаморочливій висоті

У промисловості, під час подолання наслідків катастроф, але також для фото- та відеозйомок дедалі частіше використовують безпілотні літальні апарати.

Безпілотні гелікоптери відкривають абсолютно нові можливості: оснащені тепловізрами ці апарати завдовжки від 50 до 150 сантиметрів можуть допомогти знайти пошкодження на фотовольтажних установках, обстежити вітряні електростанції або мости. Кінооператори використовують їх для сенсаційних кадрів, а поліція - для контролю за масовими подіями.

Ще кілька років тому перевагами такої техніки користувалися виключно військові. Цим міні-гелікоптерам справді є чим похвалитися. Як правило, вони мають не один, а цілих чотири, а то й вісім пропелерів, що робить їхній політ вкрай стабільним. Отже, при керуванні не потрібно вдаватися до якихось вкрай складних маневрів. Коштують такі безпілотні диво-машини від 15 тисяч до 40 тисяч євро.

Летючі роботи грають у теніс

Але безпілотним вертольотам можна довірити не тільки фото- й відеозйомку в повітрі. Науковці з Вищої технічної школи в Цюріху нині працюють над створенням летючих роботів, які завдяки вмонтованому комп’ютеру будуть здатні літати абсолютно самостійно – без дистанційного керування.

Летючі роботи можуть оцінити об'єкт зі складно доступної для людини перспективи

Летючі роботи можуть оцінити об'єкт зі складно доступної для людини перспективи

На Ганноверському ярмарку науковці й студенти з Цюріха вже продемонстрували на що здатні їхні дітища. Наприклад, можна було побачити, як роботи-гелікоптери, озброєні ракетками, грають у теніс. Спеціальні камери фіксують об’єкт, що летить, комп’ютер розраховує траєкторію польоту й силу удару для відбиття м’ячика.

Інші моделі роботів демонструють, як вони можуть танцювати під музику або, скажімо, складати з кубиків башти. Один із студентів на очах у здивованої публіки схопив одного з роботів й жбурнув його з усієї сили в повітря. Чотири пропелери коротко загули й квадрокоптер завис під стелею павільйону.

Радіація шкодить не лише людині

Така демонстрація нагадує гру, але за всім цим криються неабиякі досягнення в розвитку обчислювальної техніки, пояснює Фабіан Мюллер. 26-річний студент щойно завершив свою магістерську роботу, яку він присвятив саме безпілотним літальним апаратам.

Роботів, що здатні літати, ще потрібно багато чому навчити.

Роботів, що здатні літати, ще потрібно багато чому навчити.

«Головний виклик полягає в тому, аби роботи стабільно трималися в повітрі, - розповідає Фабіан. - Важливо також розробити контрольні алгоритми, аби гелікоптери робили власне те, що хоче людина, тобто - літали за певним маршрутом, здійснювали складні маневри й знову приземлялися, коли ми цього хочемо».

Напрошується висновок, що такі летючі роботи особливо можуть знадобитися під час подолання наслідків катастроф. Щоправда, винятком і надалі залишаються атомні аварії на кшталт тих, які сталися в Чорнобилі або Фукусімі. Річ у тім, що радіація шкодить не лише людині, але й електроніці. Енергетично потужне випромінювання є проблемою для чутливих сенсорів і мікросхем, здатне видалити інформацію з пам’яті й таким чином зробити робота недієздатним. Отже, працювати науковцям ще є над чим.

DW.COM