Реформи зі скрипом: 5 років після Майдану | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.11.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Реформи зі скрипом: 5 років після Майдану

П'ять років тому сотні тисяч українців пішли на барикади проти корупції і свавілля влади. Сьогодні ілюзій щодо нової влади вже немає. Лише під тиском Євросоюзу Київ тяк-сяк втілює реформи.

Громадські активісти дедалі менше вірять у політичну волю влади до змін

Громадські активісти дедалі менше вірять у політичну волю влади до змін

Михайло Жернаков, як і мільйони українців, добре пам’ятає драматичну осінь 2013 року. 21 листопада уряд відмовився підписувати з Європейським Союзом Угоду про асоціацію, багаторічні переговори про яку вже були успішно завершені. Замість європейської інтеграції президент Віктор Янукович остаточно розвернувся в бік Росії, взявши у Москви тримільярдний кредит. Коли тижнем пізніше спецпризначенці на Майдані Незалежності у Києві жорстоко розігнали студенський мітинг за євроінгтеграцію, Жернаков був серед сотень тисяч тих, хто вийшов на вулицю.

Був суддею - став активістом: Михайло Жернаков після Майдану обрав новий шлях

Був суддею - став активістом: Михайло Жернаков після Майдану обрав новий шлях

Для 28-річного юриста це був вельми сміливий крок. Незадовго до цих подій Жернаков був призначений на посаду судді адміністративного суду у Вінниці. Фактично він вийшов протестувати проти системи, частиною якої він щойно став сам. "Мені пощастило працювати в одному з прогресивних судів. Середній вік суддів у нас був 32 роки. Тим не менше, будучи частиною судової системи, я бачив, що вона тотально корумпована і політично залежна", - розповів у розмові з DW Михайло Жернаков.

Ілюзії, що зникають

DW.COM

Лише за лічені тижні після втечі президента Віктора Януковича і його оточення в лютому 2014 року новий уряд підписав Угоду про асоціацію з ЄС. Частину посад у новому уряді отримали реформатори з бізнесу, чимало молодих фахівців з міжнародним досвідом побачили шанс долучитися до перетворень в країні. Серед них був і Жернаков. Продовжуючи працювати в суді, він регулярно їздив до Києва, щоби спільно з однодумцями з громадського сектора і політикуму розробляти проекти змін у системі правосуддя. Головне, про що йшлося активістам, - дати суддям більшу незалежність.

Утім, на Михайла Жернакова чекало розчарування. Наприкінці 2015 року, не побачивши змін у ставленні влади до суддів, молодий вінницький суддя подав у відставку. Відтоді він очолює громадську організацію Dejure, що лобіює реформи в системі правосуддя. Зробити вдалося чимало. Зокрема, з урахуванням порад активістів і міжнародних експертів в Україні було створено органи суддівського самоврядування, які мають забезпечувати незалежність суддів від політичного впливу, - Вищу кваліфікаційну комісію суддів і Вищу раду правосуддя. Однак, констатує Жернаков, прогресивні закони не змінили українські реалії. "Судді і надалі залишаються під постійним тиском, бо влада повністю контролює органи суддівського самоврядування. Вони використовуються для того, щоби карати і переслідувати незалежних суддів. Є приклади, зокрема, переслідування суддів, які викривали випадки корупції", - констатує керівник Dejure.

Коротка весна реформ

Не довго тривало реформаторське піднесення і в інших сферах. Показовою стала відставка навесні 2016 року міністра економіки Айвараса Абромавичуса. Литовець, який для роботи в українському Кабміні навіть отримав від президента український паспорт, пішов у відставку, протестуючи проти тиску з боку оточення Петра Порошенка. Йшлося, як заявляв Абромавичус, про бажання одного із "сірих кардиналів" президента впливати на призначення керівників стратегічних державних підприємств.

Дивитись відео 04:41

Побиття студентів на Майдані: що залишилося від їхніх сподівань? (20.11.2018)

Утім, попри спротив, менше ніж за півтора роки роботи в уряді міністру-реформатору вдалося досягнути вражаючих успіхів. У низці держкомпаній, таких як, наприклад, енергетичні гіганти "Нафтогаз" і "Укрнафта", було сформовано незалежні органи корпоративного управління. Керувати цими підприємствами стали не довірені особи олігархів чи можновладців, а професійні і самостійні у прийнятті рішень менеджери. Із хронічно збиткових годівничок для влади ці компанії перетворилися на прибуткові підприємства, що наповнюють держбюджет.

Реформи заощаджують мільярди

Саме успішні реформи державних фінансів, більшість яких припала на перші два роки після втечі Віктора Януковича до Росії, допомогла врятувати Україну від майже неминучого дефолту. Щороку завдяки цим реформам заощаджується близько 6 мільярдів доларів платників податків, підрахували експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. "Це гроші, які раніше осідали в чиїхось кишенях", - зазначила у розмові з DW експертка інституту Олександра Бетлій.

Значна частина економії припадає на реформування сфери державних закупівель. Електронна система тендерів Prozorro - один із символів успішних реформ в Україні.

Представники неурядових організацій на зустрічі з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Травень 2018 року

Представники неурядових організацій на зустрічі з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Травень 2018 року

Нове післямайданне покоління

Однак зміни останніми роками йдуть з дедалі більшим скрипом, констатує Дарина Каленюк з Центру протидії корупції. За її словами, влада нерідко лише імітує реформи, які ухвалюються під тиском Міжнародного валютного фонду і Європейського Союзу. "Наші політичні лідери не раз намагалися робити реформи лише для галочки. Нерідко в останній момент вносяться якісь дрібні зміни в законопроект, які зводять його суть нанівець", - критикує активістка. Вона бачить роль громадських експертів у тому, щоби виявляти такі маніпуляції і попереджати про них іноземних партнерів.

Дарина Каленюк і Михайло Жернаков - представники нового, "післямайданного" покоління реформаторів. Активісти завоювали довіру міжнародних партнерів: під час офіційних візитів в Україну європейські президенти і прем'єри нерідко зустрічаються не лише з політиками, але й представниками громадянського суспільства. Неурядові організації налагодили тісну взаємодію із західними донорами України у просуванні і моніторингу реформ, отримують він них фінансову і експертну підтримку. Після того як кредити МВФ, Євросоюзу і Світового банку стали життєво важливими для України, саме кредитори є головним рушієм незручних для влади змін. Діватися нікуди: після анексії Криму і війни на Донбасі у нинішньої влади вже немає альтернативи - отримати гроші від Росії просто в обмін на лояльність, як це зробив 2013 року Віктор Янукович, у нинішніх реаліях неможливо. 

Ангела Меркель на зустрічі з громадськими активістами у Києві. 1 листопада 2018 року

Ангела Меркель на зустрічі з громадськими активістами у Києві. 1 листопада 2018 року

Інша країна, ніж 5 років тому

Попри дедалі сильніший спротив реформам, Україна сьогодні інша, ніж п'ять років тому. Найбільш символічним з  перетворень було запровадження безвізового режиму з країнами ЄС. З 2017 року ним скористалися майже 1,5 мільйона українців. Саме візова лібералізація була поряд із західними кредитами тією "морквиною", яка стимулювала українську владу до реформ.

Як би не хизувався Петро Порошенко на міжнародних форумах створенням Національного антикорупційного бюро як власною "перемогою", цей незалежний антикорупційний орган навряд чи був би створений у такому вигляді, якби це не було однією з передумов безвізового режиму. Перепони, які регулярно створює у роботі НАБУ Генеральна прокуратура, очолювана довіреною особою президента, лише доводять це, заявляють активісти.

Антикорупційний суд - наступний крок

За перші роки роботи НАБУ розслідувало десятки кримінальних проваджень проти можновладців, у тому числі з оточення президента Порошенка. Однак досі жоден з них не засуджений до ув'язнення. Справи роками лежать нерозглянутими у суддів старої гвардії. Знову і знову суспільство збурюють суперечливі суддівські рішення у резонансних справах.

Саме тому вже кілька років коаліція українських неурядових організацій вимагає створення Антикорупційного суду. "Президент два роки блокував відповідний законопроект", - констатує Михайло Жернаков. 2019 року суд зрештою запрацює. Без тиску донорів і громадських організацій і цієї реформи не було би, переконаний колишній суддя.

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама