Резолюція ПАРЄ: в разі розгону Майдану - санкції | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.01.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Резолюція ПАРЄ: в разі розгону Майдану - санкції

Після скасування Верховною Радою скандальних законів від 16 січня ПАРЄ пом’якшила тон резолюції "Про функціонування демократичних інститутів в Україні".

В остаточному тексті резолюції вже напряму не згадується рекомендація призупинитися право голосу української делегації на квітневій сесії ПАРЄ. У тексті говориться, що Верховна Рада, скасувавши "диктаторські закони", тим самим продемонструвала прагнення відігравати важливу роль у пошуку мирного рішення кризової ситуації. "Тому зараз асамблея не хоче розглядати питання позбавлення права голосу української делегації", - йдеться у тексті, проте зазначається, що "введення таких санкцій буде порушено на квітневій сесії" ПАРЄ у разі, якщо в Україні продовжуватимуться грубі порушення прав людини або якщо трапиться силовий розгін Майдану.

Винні мають понести покарання

У резолюції висловлюється стурбованість "надмірним використанням сили міліцією проти мітингувальників", що на думку авторів резолюції, "лише поглибило політичну кризу та викликало ще більше обурення учасників протестів". У тексті також наголошується, що всі випадки грубих порушень прав людини, застосування диспропорційної сили міліцією повинні бути детально та прозоро розслідувані, а винні - покарані.

Доповідачки Моніторингового комітету Майліс Репс (Естонія) та Марієтта де Пурбе-Лундін (Швеція), які стали авторами доповіді, нагадують, що генсек Ради Європи Турбйорн Яглнад пропонував Києву створити незалежну комісію з розслідування усіх випадків агресії та насильства під час протестів Євромайдану і висловлюють жаль, що "ані українська влада, ані опозиція так і не призначили своїх представників до цієї комісії".

Справа Юлії Тимошенко не забута

У тексті резолюції також засуджується політичний та економічний тиск Росії на Україну, внаслідок чого Київ відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. ПАРЄ ще раз нагадала Москві, що подібні методи зовнішньої політики "ідуть у розріз із загальноприйнятними дипломатичними та демократичними нормами". При цьому ПАРЄ декларує, що лише український народ, без стороннього зовнішнього втручання, приймає рішення щодо геополітичного курсу країни.

DW.COM

Автори резолюції закликають ПАРЄ не забувати про справу Юлії Тимошенко, чия подальша доля у світлі останніх подій в Україні, "ніби вже зникла з політичного порядку денного". "Хоча ми завжди піддавали сумніву доцільність пов’язувати справу Тимошенко з підписання угоди про асоціацію, проте наголошуємо, що її ув’язнення, яке вочевидь має політичні мотиви, продовжує залишатися предметом нашої стурбованості", - говориться у резолюції.

Дострокові вибори як шанс

У ході дебатів, які відбулися перед голосуванням, Майліс Репс наголосила, що труднощі у роботі над звітом щодо України полягали у тому, що ситуація там міняється щохвилини. "Ось щойно ми отримали звістку, що президент Янукович пішов на лікарняний, так і не підписавши скасування антидемократичних законів, тож яка їхня подальша доля наразі ніхто не може сказати напевне", - заявила вона.

На думку іспанського депутат Педро Аграмунта, хоча президент Янукович прийняв відставку прем’єра Миколи Азарова, а Верховна Рада скасувала закони 16 січня, "це все було зроблено надто пізно". Смерті учасників протестів, агресія проти журналістів, зниклі безвісти активісти, - "тепер Янукович вже не може цього ігнорувати", вважає політик. "Влада потерпіла повний провал, бо не змогла домовитися з опозицією і не дослухалася до своїх громадян", - сказав Педро Аграмунт. На його думку, врятувати ситуацію в Україні здатні лише дострокові вибори, після яких "країна зможе піти новим шляхом".

Критично текст доповіді, який ліг в основу резолюції, оцінив швейцарський депутат Андрес Гросс. Він вважає, що український парламент більше представляє "олігархів, ніж український народ, і саме тому угода про асоціацію не була підписана". Андрес Гросс переконаний, що ЄС своєю політикою "загнав Україну в глухий кут". "Київ хотів йти в ЄС, але не міг це зробити різко і відразу", - вважає він. На його думку, країні треба надати економічну можливість працювати і з Заходом, і зі Сходом і мати дві співмірні економічні угоди.

Реклама