Рамка й картина – єдине ціле | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 18.07.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Рамка й картина – єдине ціле

Рами для картин – це не просто якийсь мистецький додаток. Вони – теж твори мистецтва, переконаний берлінець Олаф Лемке. Він один з небагатьох у світі торговців і реставраторів цінних картинних рам.

default

Кілька тижнів тому в Парижі з міського музею сучасного мистецтва вкрали картини Матісса й Пікассо. Вартість цих полотен обчислюється мільйонами євро. Утім, дорогоцінними були не лише картини. Рамки, в яких презентували ці твори, теж були унікальними. На цей факт, певно, мало хто з пересічних людей звернув увагу. Але саме про це одразу подумав Олаф Лемке.

74-річниий майстер саме реставрує в своїй берлінській майстерні дуже цінну круглу рамку з XVII століття. Дуже обережно Лемке наносить на неї спеціальний розчин. «Треба слідкувати, щоб не дуже сильно тиснути на пензель, бо можна пошкодити позолоту», - каже Олаф Лемке й посміхається, коли бачить, як з-під товстого шару бронзи на ніжному рослинному орнаменті проблискує оригінальна позолота.

Olaf Lemke

Олаф Лемке під час роботи

Своєрідна археологія

«Мені хотілося вивчати археологію, але не вдалося. Однак, знімаючи шари усілякої намазки на старовинних рамах, я почуваюся, ніби справжній археолог. Крім того, коли займаєшся реставрацією, треба мати дуже добрі нерви. І терпіння, адже робота над однією рамкою може тривати тижнями, а то й місяцями», – розповідає Олаф Лемке. Поглянувши на цього елегантно вбраного чоловіка, який так і випромінює спокій, можна точно сказати, що він таки знайшов покликання свого життя.

У його крамниці нараховується близько двох тисяч дорогоцінних рам для картин, виготовлених в періоди від ренесансу до бароко. Деякі унікальні екземпляри коштують до 40 тисяч євро. У давні часи, розповідає реставратор, рамки й картини були нероздільні. «Чим вищою була якість картини, тим якіснішою була й рамка. А якщо загадати XV і XVI століття, то тоді художники й майстри з виготовлення рам були на одній висоті», - пояснює Олаф Лемке.

Від позолотника до реставратора

У ті часи бували навіть випадки, коли картини домальовувалися вже після того, як була завершена робота над рамкою. Сам майстер не впевнений, що погодився б з таким розподілом робіт. Але для Олафа Лемке рамка має завжди ідеально пасувати до картини. Для виготовлення рам майстер має не лише бездоганно опановувати своє ремесло, але й дуже добре знатися на мистецтві, відчувати його, переконує Лемке.

Майже 60 років тому він завершив у Берліні навчання з досить рідкісної спеціалізації. Він став позолотником. Однак цього юнакові видалося замало. Олаф Лемке вирушив до Лондона, де навчився ідеально копіювати історичні рами. «Мене самого ця справа так захопила, що я всі вихідні проводив у лондонських музеях. Робив замальовки, записував, які картини в яких рамках. Я переконаний, що коли до мене приносять картину, я точно маю знати, що це за твір мистецтва. Я не можу поступатися в знаннях перед моїми клієнтами», - каже Лемке.

Olaf Lemke

Олаф Лемке в своєму "рамковому музеї"

Саме це ґрунтовне мистецьке знання вирізняє берлінського майстра. До нього приносять для обрамування картини, вартість яких обчислюється мільйонами. І для кожної з них він знаходить ідеальну рамку. Слід наголосити на тому, що саме знаходить, а не виготовляє. Лемке вже давно припинив копіювати історичні рами. Всі екземпляри, представлені у його крамниці, Лемке знайшов сам, відреставрував, часом навіть просто врятував. На відміну від більшості своїх колег, берлінський реставратор ніколи не підганяє розмір рамки під розмір картини. Адже ніхто не додумається обрізати картину Сезана, порівнює Лемке. Для нього розмір картини й розмір рамки мають ідеально пасувати.

Рами це справжня творчість

Цю досконалість шанують упродовж десятиліть найвідоміші митці й колекціонери сучасності, для яких Лемке неодноразово обрамлював Ван Гога, Далі, Матіса... Однак навіть найбільші поціновувачі мистецтва можуть робити неймовірні помилки, коли йдеться про рами для їхніх безцінних карти, каже Олаф Лемке. «Пригадую, як Гайнц Берґґрюн придбав на аукціоні в Парижі один з портретів Дори Маар роботи Пікассо. І купив до неї золоту рамку з XVIІІ століття. Але золото й Пікассо - речі несумісні. Я зміг переконати його, що андалузька рамка з мармуруванням підходить до неї набагато краще. Адже шаль Дори Маар і кольори на рамі дуже добре перегукувалися», - пригадує Олаф Лемке.

А для усі тих, хто все ще думає, що рами – це лише просто додаток до картин, майстер підготував справжній сюрприз. У величезній квартирі-старобудові над своєю майстернею він відкрив приватний музей історичних картинних рам. «Заходимо у першу кімнату. Тут – лише XV і XVI століття, рамки з Іспанії та Італії. Далі переходимо у XVIІ століття...» – веде відвідувачів своїм музеєм Олаф Лемке. На стінах - рамки. Золоті, просто дерев’яні, з складною різьбою і класично строгі... Всі вони порожні. Як каже майстер, це для того, щоб дійсно насолодитися їхньою красою.

Автори: Айґюль Чизмечиолу, Леся Юрченко

Редактор: Тетяна Бондаренко

Реклама