Пішохідна зона – місце для прогулянок чи покупок? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Пішохідна зона – місце для прогулянок чи покупок?

Якщо у великих німецьких містах пішохідні зони процвітають, у маленьких вони борються за виживання. Торгові мережі залишають міста, споживачі відвикають купувати у класичних крамницях.

Нойштадт-ам-Рюбенберґе - без людей у пішохідній зоні невесело

Нойштадт-ам-Рюбенберґе - без людей у пішохідній зоні невесело

У 1950-ті роки пішохідні зони в центрі міста символізували підйом німецької економіки. 60 років тому, в листопаді 1953 року, в Касселі офіційно відкрили першу торгову вулицю, по якій було заборонено пересуватися машинами. Відтоді підхід до історичних зон дещо змінився. На місце маленьких приватних магазинчиків прийшли філії великих комерційних мереж, у пішохідних зонах з'явилися великі торгові центри.

У містах з населенням понад 500 тисяч мешканців пішохідні вулиці, як і раніше, привабливі для підприємців. У Мюнхені вартість оренди в історичному центрі за останні 10 років подорожчала вдвічі. А властям маленьких містечок навпаки доводиться боротися із запустінням та одноманітністю комерційної пропозиції.

Симбіоз культури й споживання

Дивитись відео 02:46
Now live
02:46 хв

Інтернет-торговці виходять на реальний ринок

Містобудівники вважають, що із цією тенденцією можна боротися. "Привабливість пішохідної зони залежить від того, чи здатне місто підтримувати територію як зону роздрібної торгівлі, доповнюючи це різноманітністю культурної та гастрономічної пропозиції", - сказав в інтерв'ю DW Уве Альтрок, керівник наукового підрозділу з міської реконструкції в університеті Касселя.

Яким, на його думку, має бути центр сучасного міста? Історичний центр структурно не змінюється. Але щоб привабити відвідувачів, у ньому, окрім старовинної архітектури, мають бути різні додаткові можливості. Це можуть бути різноманітні торгові центри, але, за словами Альтрока, все ж "у симбіозі з історичним середовищем". Важливу роль, з точки зору експерта, відіграють ресторани, театри, музеї та кінотеатри.

Отож без філій великих торговельних мереж, виходить, ніяк не обійтись. Симпатичний старий центр сам по собі не здатен привабити достатню кількість людей. Потрібне поєднання архітектурної та споживчої привабливості. Уве Альтрок наводить приклад Оснабрюка – міста в Нижній Саксонії із населенням у 150 тисяч. В Оснабрюку поряд з пішохідною зоною розташований великий торговельний центр, а історична частина залишилася недоторканою – вона, як і раніше, є "лабіринтом з провулків".

IKEA вбиває центр міста

Ресторани, кінотеатри та музеї - приманки для публіки

Ресторани, кінотеатри та музеї - приманки для публіки

Не завжди можна перемістити великі магазини із "зеленої галявини", як містобудівники називають вільні території на околиці міста, до історичного центру. Адже саме через нестачу місця торгові центри прийнято будувати на околиці, поблизу автобанів. Як це не парадоксально, але їхнє існування нерідко шкодить торгівлі в центрі міста. Головний "убивця історичного центру" – це шведська мережа меблевих магазинів IKEA, вважає Альтрок. За його словами, IKEA бере на себе торгівлю товарами, які традиційно належали до "асортименту старого міста", як, наприклад, свічки й келихи. Водночас для багатьох районів IKEA абсолютно необхідна, інакше мешканцям доведеться їхати за покупками до сусідніх міст, стверджує експерт.

Тому маленькі міста роблять спроби повернути торгові мережі до центру. Наприклад, баварський Кемптен намагається обмежити будівництво торгових центрів на "зеленій галявині". А сусідній Міндельгайм, навпаки, виселив усю торгівлю на околицю – в результаті історичний центр порожніє і втрачає колишнє значення.

Міста, в яких немає бюджету на те, щоб розмістити торгові центри поблизу пішохідної зони, можуть використати те, що вже існує: наприклад, закинуті бетонні конструкції. Або ж подумати про те, як збільшити площу маленьких магазинчиків. Порожні будинки магазинів можна переробити на квартири, вважає експерт.

Торгівля йде в мережу

Шведський меблевий гігант IKEA виманює публіку з міських центрів

Шведський меблевий гігант IKEA виманює публіку з міських центрів

Деякі підприємці вважають, що пішохідні зони втрачають свою привабливість через конкуренцію з інтернетом. Споживачі надають перевагу інтернет-замовленням за дешевшою ціною, а в звичайні магазини заходять лише для того, щоб порадитися з продавцем, що їм варто купити. За даними Інституту досліджень ринку, 68 відсотків німців використовують реальні магазини саме як "шоу-рум".

Міхаель Райнк зі Спілки підприємців Німеччини, однак, не вважає, що ця тенденція небезпечна для магазинів, які розташовані на пішохідних вулицях: "Ми прогнозуємо, що до 2025 року від 20 до 25 відсотків валового обігу роздрібної торгівлі буде здійснюватися через інтернет", - каже експерт. За його словами, три чверті покупок будуть здійснюватися, як і раніше, у класичний спосіб.

Експерти не вважають, що через нові тенденції в торгівлі пішохідні зони в містах припинять своє існування. "Пішохідна зона – це місце номер один у місті, - стверджує Міхаель Райнк. - Найближчим часом це не зміниться." А Уве Альтрок задається питанням: "Якщо уявити собі, що пішохідних вулиць більше немає, чи будуть люди тоді взагалі заходити у центр міста?"

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама