Пішки до Криму: відвідини родичів як випробування | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.01.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Пішки до Криму: відвідини родичів як випробування

Київ припинив залізничне та автобусне сполучення з Кримом. DW поспілкувалися з тими, кому довелося подорожувати на півострів. Вони скаржаться на незадовільні умови перетину кордону.

Черга на українському прикордонному пункту пропуску на півострові Чонгар

Черга на українському прикордонному пункту пропуску на півострові Чонгар, 29 грудня

Діставатися на півострів Крим, анексований Росією в березні 2014 року, стає дедалі складніше. Спершу до Криму були скасовані авіарейси з усіх країн, окрім Росії. А починаючи з 27 грудня 2014 року "Укрзалізниця" скасувала поїзди на півострів. Відтепер відповідні потяги ходять лише до станцій Новоолексіївка та Херсон. Окрім того, днем раніше було припинено "перевезення залізничним транспортом будь-яких вантажів між материковою частиною України та Кримом", додається у повідомленні української залізниці. У прес-службі компанії на запитання DW не змогли уточнити, скільки часу буде діяти "пауза в сполученні з Кримом", проте додали, що триватиме вона "до врегулювання конфлікту і стабілізації ситуації" на півострові.

"Основна причина - терористична загроза"

У міністерстві інфраструктури України також повідомили про припинення з 26 грудня автомобільних пасажирських перевезень до Криму. "Відсьогодні автомобільні перевізники та власники автобусних станцій повинні припинити продаж квитків та перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що з’єднують материкову частину України з територією Автономної Республіки Крим", - зазначається у повідомленні на сайті відомства. Утім, як зазначили у прес-службі міністерства в коментарі DW , це рішення - рекомендація. "Ми ж не можемо заборонити приватним компаніям здійснювати перевезення", - зауважили у відомстві.

Президент України Петро Порошенко пояснив на прес-конференції 29 грудня, що закриття залізничного та автобусного сполучення з Кримом пов’язано з відсутністю ефективної перевірки транспортних засобів. "Зараз відпрацьовується питання, яким чином налагодити ефективний огляд і перевірку цих засобів пересування", - зауважив Порошенко. За його словами, легкові автомобілі легше перевіряти, передає "Інтерфакс-Україна". "Немає жодної блокади Криму. Є заходи, що забезпечують захист України від диверсійних груп", - наголосив голова держави.

Як діставатися?

Навесні російські військові захопили окремі об’єкти на півострові Чонгар. Місцеві мешканці виходили на акції протесту

Навесні російські військові захопили окремі об’єкти на півострові Чонгар. Місцеві мешканці виходили на акції протесту

Як написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook самопроголошений міністр транспорту Криму Анатолій Цуркін, між Сімферополем та Новоолексіївкою, між Джанкоєм та кордоном, а також буферною зоною між територіями Херсонської області та півострова було організовано автобусне сполучення. Утім, люди, з якими поспілкувалася DW, автобусними сполученнями переважно скористатися не змогли.

Мешканець Сімферополя Алі Меметов намагався потрапити з материкової України до Криму 28 грудня. У своїй сторінці в Facebook він написав, що на українському природонному пункті пропуску він простояв близько двох годин у черзі. Після перетину "кордону" йому довелося пройти близько трьох кілометрів буферної зони пішки, а потім знову стояти в черзі уже на російському пункті пропуску.

Перетин "кордону" пішки

Основною транспортною артерією є півострів Чонгар, який належить до Херсонської області. Українські поїзди доходять лише до станції Новоолексіївка, розташованої на материку. Звідти до "кордону" можна дістатися на таксі за 100 гривень з людини. Далі - пішки, кажуть подорожувальники. Львів’янці Ользі Чепіль, яка їздила з чоловіком 30 грудня на Новий рік до родичів у Криму, пощастило менше. На українському боці "кордону" її чекала довга черга. "Оскільки це пункт пропуску тільки для автомобілів, дуже важко було стояти в полі, це практично траса. З усіх боків дув вітер, було холодно", - розповідає Ольга. За її словами, грітися можна було на заправці неподалік, а також в наметі, який поставили працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Втім, зауважує Ольга, багато людей не наважувалися іти грітися, оскільки боялися потім не повернутися в свою чергу. Чекати на паспортний контроль українці довелося близько трьох з половиною годин. А загалом родина витратила майже п’ять годин на перетин обох - українського та російського - пунктів пропуску, зазначила Чепіль.

Шалені ціни

Кримчанка Ніна Новах, яка живе в Києві, їхала днем пізніше. Вона сіла на прямий автобус до Сімферополя за 350 гривень. "На двох кордонах ми стояли загалом годину. До Сімферополя доїхали за три", - розповіла вона. На зворотньому шляху ж українка їхала лише до кордону - за 500 рублів (близько 150 гривень), оскільки до Новоолексіївки з неї просили 2000 рублів (приблизно 600 гривень), розповідає Новах.

А ось родичі киянки Марії Шубчик, родом з Севастополя, простояли на кордоні понад шість годин, аби виїхати з півострова. "Єдині, хто від цієї ситуації виграли - це водії таксі або маршруток, які, використовуючи безальтернативність ситуації, беруть за поїздку до кордону з подорожуючих шалені гроші", - говорить Марія Шубчик.

"Це знущання над людьми"

На питання DW, як він оцінює рішення української сторони, Алі Меметов відповів: "Жахливо! Це дуже важко добиратися з сумками, а ще жахливо холодно. Я в шоці! Коли це все завершиться?" - обурюється він. Подібної думки дотримується і Ніна Новах. "Я від початку не підтримувала окупації. І я не розумію, чому повинна страждати я і такі люди, які не підтримують Путіна. По суті, страждають українці", - з гіркотою наголошує вона. "Ситуація з транспортною блокадою Криму зачепила в першу чергу тих кримчан, які не розірвали та не хочуть рвати зв’язків з материком", - зауважила Марія Шубчик. А от ті кримчани, які не бачать свого майбутнього разом з Україною, і раніше не особливо активно користувалися транспортним сполученням з материком, додає вона.

Із більшим розумінням до рішення Києва поставилася Ольга Чепіль. "Я не маю нічого проти, але хай зроблять нормальні умови для людей. Бо це було знущання. Я не розумію, чому звичайні люди мають стояти на морозі чотири години, причому не зі сторони Криму, а зі сторони (материкової. - Ред.) України", - говорить вона. За її словами, на українському пункті пропуску не вистачає прикордонників, вони втомлені.

Співрозмовники DW зауважили, що на пунктах пропуску у них лише перевіряли паспорти, натомість про ретельний контроль не йшлося. І вже на блокпостах на материковій України оглядали машини, що їхали з Криму, кажуть подорожувальники.

Керівник центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко

Керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко

"На війні, як на війні"

Посилення контролю над транспортним сполученням з Кримом та Донбасом викликано тим, що в Україні активізувалися ризики і загрози терористичної діяльності, говорить керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Зокрема, він наводить приклади вибухів у Харкові та Одесі. "Друга важлива причина - економічна блокада. Росія проти нас використовує методи економічної війни. А чому ми не можемо використовувати такі самі методи? На війні, як на війні, на жаль", - зауважив Фесенко в інтерв’ю DW.

На думку експерта, це мають бути тимчасові заходи. "Якщо ситуація владнається, то треба продумати стратегію, коли економічні зв’язки з цими регіонами зможуть стати засобом поступової непрямої реінтеграції цих регіонів, відновлення їх зв’язків та залежності від України", - зазначає Володимир Фесенко. Наразі, за його словами, у Києва нема стратегії ані щодо Криму, ані щодо Донбасу.

Реклама