Після терактів у Франції у ЄС поновилися дискусії про заходи безпеки | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.01.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Після терактів у Франції у ЄС поновилися дискусії про заходи безпеки

Після кривавих подій у Франції у ЄС поновилися дебати щодо посилення заходів безпеки і внесення відповідних змін до законодавства. Одностайності, втім, поки бракує.

Щоразу після гучних терактів дискусії щодо ефективнішої боротьби з тероризмом спалахують з новою силою. Так було після терактів 11 вересня 2001-го у Нью-Йорку, 2004-го у Мадриді, 2005-го в Лондоні, після нападу торік на єврейський музей у Брюсселі. Нещодавні теракти у Франції не стали винятком. Однією з головних пропозицій є рутинний збір, аналіз та збереження персональних даних телекомунікаційного зв'язку, банківських даних та даних авіапасажирів. США, наприклад, вже отримують дані європейських пасажирів трансатлантичних рейсів: їхні імена, адреси та дані кредитних карток.

Більшість міністрів внутрішніх справ країн ЄС не проти поширити таку практику й на внутрішньоєвропейські рейси. Досі ці пропозиції, однак, блокував Європарламент, мотивуючи це міркуваннями про право на захист приватних даних громадян. Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр вважає, що після терактів у Франції ці аргументи більше не працюють. Після недільної зустрічі в Парижі він висловився за законодавче врегулювання збору даних авіапасажирів.

Теракти попри спостереження

Служби безпеки Франції мали інформацію про паризьких нападників

Служби безпеки Франції мали інформацію про паризьких нападників

Критики посилення заходів контртерористичного моніторингу, зі свого боку, звертають увагу на те, що французькі відомства мали в розпорядженні достатньо інформації про зловмисників, але так і не змогли запобігти вчиненню терактів. Критика лунає, зокрема, від лібералів та Зелених у Європарламенті: мовляв, влада країн ЄС зараз використовує теракти в Парижі, щоби просунути закони, які у спокійні дні не мали б жодних шансів на затвердження.

Приміром, німецький євродепутат від Зелених і експерт з питань захисту приватних даних Ян-Філіпп Альбрехт ставить під сумнів те, що безпричинне масове спостереження може допомогти у запобіганні терактів. За краще Альбрехт вважає посилення координації між правоохоронцями та органами юстиції в країнах ЄС.

Умовний рефлекс

Аналогічні думки можна почути у Європарламенті і від лібералів. Голова їхньої фракції Гі Вергофстадт назвав заклики до розширення практики збору персональних даних громадян "умовним рефлексом" країн-членів ЄС. Як і Альбрехт, Вергофстадт теж як альтернативу пропонує кращий обмін інформацією на міжвідомчому рівні. "Ми маємо краще захистити від терористів нашу свободу, яку вони хочуть знищити, але ми мусимо і захистити свободу від внутрішньої ерозії", - сказав він.

Але в Європарламенті можна почути й протилежні думки. Так євродепутатка від німецьких християнських демократів Моніка Гольмаєр в ефірі радіо WDR вказала на труднощі із відстеженням маршрутів пересування терористів та тяжких злочинців у Європі. Законодавчі прогалини, якими вони можуть зловживати, слід усунути, вважає вона. "Ми повинні надати правоохоронним органам легальні можливості для запобігання тяжким злочинам або ж подальшого розслідування", - пояснює Гольмаєр.

Сотні ісламістів з паспортами ЄС доєднались до бойових дій на боці Ісламської держави

Сотні ісламістів з паспортами ЄС доєднались до бойових дій на боці "Ісламської держави"

Повернення прикордонного контролю?

Особливу небезпеку становлять ті, хто повертається до Європи з кризових регіонів у Сирії та Іраку. За оцінками Європолу, близько трьох тисяч осіб з паспортами ЄС доєдналися до бойових дій на боці "Ісламської держави". Особливе занепокоєння викликає те, що після повернення вони можуть вчинити теракти на європейському континенті, хоча й перебувають "під ковпаком" спецслужб. Поліція та прикордонники сьогодні мають доступ до загальноєвропейської інформаційної системи Шенгену з тим, щоби виявити у масі потенційних ісламістів та запобігти їхньому виїзду чи поверненню з Сирії та Іраку. Міністри внутрішніх справ хочуть у майбутньому посилити цей обмін даними, а також і співпрацю з транзитними країнами, передусім з Туреччиною.

Міністр внутрішніх справ Іспанії Хорхе Фернандез Діаз виступає ще й за часткове відновлення прикордонного контролю у межах шенгенської зони. В інтерв'ю газеті El País він звернув увагу на те, що сотні ісламістів можуть вільно пересуватися країнами шенгенської зони. Діаз вважає, що деякі пункти шенгенських угод мають бути переглянуті, але з урахуванням того, щоб це не порушувало права на вільне пересування громадян в межах ЄС.

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама