Після рішення КС: чи стане Нацкомісія з тарифів справді незаангажованою? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Після рішення КС: чи стане Нацкомісія з тарифів справді незаангажованою?

КС України визнав неконституційним створення Нацкомісії з тарифів і дав півроку для переформатування органу, який регулює тарифи на газ, електроенергію та комунальні послуги. Чи торкнуться зміни споживачів?

Конституційний суд України

Конституційний суд України

Конституційний суд  (КС) визнав неконституційними низку положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (НКРЕКП). Згідно з даними, оприлюдненими на сайті Конституційного суду, провадження за поданням 46 народних депутатів колегія суддів відкрила ще в червні 2017 року. Серед ініціаторів звернення до суду були депутати з різних політичних сил, зокрема від фракції "Батьківщина" та "Самопоміч". 

Відтерміноване рішення

У своєму поданні  нардепи зазначали, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як державний орган, не входить до жодної з гілок влади та її функції не передбачені Конституцією. Це подання Конституційний суд розглядав два роки і лише зараз, 13 червня, виніс остаточне рішення з цього приводу. Судді дійшли висновку, що повноваження  президента та Верховної Ради щодо формування конкурсної комісії, як і право президента призначати членів НКРЕКП та достроково припиняти їхні повноваження, Конституцією України не передбачені.

"Вказані повноваження, закріплені законом, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і глави держави", - йдеться у рішенні суду, оприлюдненому на сайті КС. При цьому судді вказали, що виконувати ці функції щодо НКРЕКП може уряд, але для цього необхідно змінити профільний закон. Рішення суду набере чинності з 1 січня 2020 року. Тобто Верховна Рада має півроку, аби внести зміни у закон і визначити, хто тепер формуватиме конкурсну комісію з відбору членів НКРЕКП та затверджуватиме членів регулятора.

Залежна НКРЕКП

Ця комісія існувала і за президентства Віктора Януковича, але вона називалася коротше  - НКРЕ, бо здійснювала державне регулювання діяльності лише суб'єктів природних монополій в електроенергетиці і нафтогазовому комплексі й затверджувала ціни і тарифи для них. Янукович мав більший вплив на членів регулятора, адже призначав і звільняв їх самостійно без всіляких конкурсів. 

Після перемоги Революції Гідності у 2014 році за президентства Петра Порошенка комісію переформатували, додавши їй ще й функцію регулювання ринку комунальних послуг.  За два роки по тому Верховна Рада прийняла відповідний закон, яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент за результатами конкурсного відбору.  Комісія задумувалася, як незалежний орган державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Її основна мета полягає в створені балансу інтересів споживачів та суб'єктів господарювання, які надають такі послуги. НКРЕКП ліцензує діяльність цих підприємств і затверджує ціни та тарифи у сферах енергетики та комунальних послуг.

Однак Петру Порошенку на посаді президента увесь час дорікали заангажованістю у призначення членів НКРЕКП. Члени цієї комісії час від часу опинялися у скандалах. Зокрема, їх звинувачували у прийняті рішень в інтересах Порошенка та окремих фінансово-промислових груп. Саме цим і було спровоковано подання депутатів до Конституційного суду, аби забрати у президента функцію призначення членів регулятора.

Чи вплине це на тарифи?

Президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко вважає, що після рішення Конституційного суду НКРЕ КП отримає статус центрального органу влади та перейде в опосередковане підпорядкування кабміну. А оскільки призначення уряду залежить від парламентської більшості, то, за словами Павленко, за таких умов регулятор стане ще більше залежним, а тарифи політичними , та, ймовірно, знижуватимуться, аби догодити виборцям. "А це більше ручне управління ринками", - констатує експертка.

Натомість керівниця житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко нагадує, МВФ вимагає від України ринкових тарифів на енергоносії, тому навряд чи уряд зможе значно їх знизити. Адже за зниження тарифів, які не відповідатимуть ринковим цінам, все одно комусь доведеться розраховуватись. "Шляху назад немає. Є ринкова ціна на газ. Тарифи - це похідні від цієї ціни. У нас же є зобов’язання перед міжнародними партнерами, ї треба виконувати. Якщо населення та бізнес не платитиме ринкову ціну, то доведеться повернутись до практики дотацій з бюджету. А на це теж потрібно грошей ", - вважає Тетяна Бойко. Крім того, застерігають експерти, зниження тарифів на газ - це відновлення залежності від Росії, що погоджувалася постачати Україні блакитне паливо дешевше в обмін на політичні поступки. 

Реклама