″Північний потік-2″: критика проекту посилюється | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

"Північний потік-2": критика проекту посилюється

Будівництво суперечливого трубопроводу "Північний потік-2", який має сполучити Росію та країни ЄС, має завершитись 2019-го року. Що необхідно про нього знати.

Що таке "Північний потік-2"?

Це ще недобудований трубопровід, котрий має транспортувати природний газ з Росії до північної Німеччини. Газогін має пройти по дну Балтійського моря - велика частина проходитиме паралельно прокладеній раніше трубі  "Північного потоку-1". Новий газопровід все ще перебуває на стадії будівництва. Наразі прокладено приблизно чверть 1200-кілометрової труби. Передбачається, що з 2019 року "Північним потоком-2" прокачуватиметься до 55 мільярдів кубометрів газу на рік. В німецькому уряді вважають, що завдяки цьому газогону "покращиться надійність постачання палива в Європі". Адже з Німеччини частина газу надходитиме до інших європейських держав.

Які підприємства задіяні в проекті?

Компанія Nord Stream 2 AG. Це стовідсоткове дочірнє підприємство російського газового монополіста "Газпрому". Інвесторами проекту на загальну суму в 9,5 мільярда євро стали п’ять західноєвропейських газових компаній:  ENGIE, OMV, Shell, Uniper та Wintershall. Головою наглядової ради "Північного потоку-2" є колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер (Gerhard Schröder), давній приятель російського президента Володимира Путіна.

"Північний потік-2" необхідний для надійного забезпечення Німеччини енергоносіями?

Ні, це не так. Він не є обов’язковою передумовою енергетичної безпеки Німеччини, але робить у це значний внесок. Заплановані 55 кубометрів газу на рік відповідають загальному річному обсягу видобутку Нідерландів - третьому за обсягами постачальнику блакитного палива до Німеччини. Однак невдовзі Нідерланди перестануть перекачувати газ до ФРН: уряд у Гаазі постановив до 2022 року істотно скоротити видобуток газу, а до 2030 року і взагалі припинити. Планує скоротити експортні поставки й другий за розміром постачальник газу - Норвегія.

Маршрут Північного потоку-2

Чи підвищить проект залежність від Росії?

Безперечно. Росія вже нині постачає 40 відсотків необхідного Німеччині природного газу, і тенденція зростає. Це викликає найбільшу стурбованість у США, які не втомлюються повторювати: "Енергетична залежність веде до політичної залежності". Вашингтон навіть погрожує санкціями. Ґергард Шредер нещодавно назвав аргументацію американців "корисливою", заявивши, що США просто хочуть просунути на європейський ринок власний скраплений газ. Однак якби справді дійшло до конфлікту з Росією, американський скраплений газ міг би стати альтернативою. Потужностей для зберігання скрапленого газу в Європі достатньо, проте через необхідність транспортувати газ із США суднами через Атлантику, коштував би він значно дорожче, ніж російський.

  Хто ще виступає проти "Північного потоку-2"?

Список тих, хто виступає проти німецько-російського проекту, стає дедалі довшим.

DW.COM

Проти цього газогону виступають передусім Україна, Польща та країни Балтії. Економічне підсилення Росії, вважають ці країни,  лише підніме престиж "агресора зі Сходу" і винагородить його "дипломатію канонерок". Україна і Польща обурені ще й тим, що через новий газогін дном моря вони втратять мільярдні суми транзитних платежів. Щоправда, поки що газопроводи, що йдуть через Україну й Польщу, все ще приносять цим країнам доходи від транзиту.

Критично сприймають "Північний потік-2" і в ЄС. Ще в 2015 році - одразу після анексії Криму Росією - в Брюсселі домовились зменшувати залежність від російського газу. І хоча німецький уряд й надалі наголошує, що енергетичні стосунки з Москвою також є "політичним фактором стабілізації", Німеччина в цьому питанні стає дедалі більш ізольованою в Європі.

Чи є газогін дискусійним питанням у Німеччині?

Так. Міністр економіки ФРН, християнський демократ Петер Альтмаєр (Peter Altmaier) захищає проект. На його думку, "Північний потік-2" порушує ключові інтереси Німеччини і не в останню чергу є питанням суверенітету країни. Однак міністр вимушеній водночас постійно наголошувати, що наявні газогони, котрі пролягають територією України, мають використовуватися й надалі - після добудови "Північного потоку-2". У Німеччині дедалі більше політиків починають дистанціюватися від цього проекту. І це вже не лише Зелені, але також і представники християнських партій та соціал-демократів, які входять до правлячої коаліції в Німеччині. До критиків "Північного потоку-2" належить і нова очільниця Христинсько-демократичного союзу (ХДС) Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer). Однак вона говорить, що вийти з проекту нині, було би "надто радикальним" кроком, але можна вплинути на те, "скільки газу прокачуватиметься газогоном". А зовнішньополітичний експерт СДНП Нільс Шмід говорить: "Ми надто пізно відреагували на критику".

Дивитись відео 05:53

Чи можна ще зупинити "Північний потік-2" (13.12.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама