Північна Корея: розмахування атомним кийком | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 02.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Північна Корея: розмахування атомним кийком

Упродовж десятиліть Північна Корея використовує свою атомну програму для погроз і тиску. Але США не хочуть визнавати КНДР атомною державою.

Вимкнений реактор у ядерному центрі в Йонбені має знову працювати, повідомляють державні ЗМІ Північної Кореї. Вашингтон з великим занепокоєнням реагує на останні провокації Пхеньяна. США упродовж останніх десятиліть сперечалися з усіма трьома правителями КНДР стосовно атомної програми цієї держави. Біл Клінтон 1994 року домовився з тодішнім лідером Північної Кореї Кім Ір Сеном про замороження розробки атомної зброї. За це міжнародна спільнота пообіцяла надати КНДР два "мирних" легководних реактори.

2002 року американський президент Джордж Буш додав Північну Корею до "вісі зла", зробивши ставку на санкції проти режиму Кім Чен Іра. За посередництва Китаю Джордж Буш-молодший 2003 року перейшов до стратегії шестисторонніх переговорів стосовно атомної програми Північної Кореї. Його наступник, Барак Обама, має справу вже з Кім Чен Ином, продовжуючи дотримуватимся поглядів, що КНДР завдяки тиску та стимулюванню має відмовитися від атомної зброї.

Реактор у Йонбені має знову працювати

Реактор у Йонбені має знову працювати

Статус ядерної держави

Після смерті Кім Чен Іра у грудні 2011 року Північна Корея конституційно закріпила свій статус ядерної держави. Центральний комітет правлячої Робітничої партії ухвалив рішення, що арсенал ядерної зброї повинен якісно та кількісно розширюватися. Від нього ніколи не відмовляться "поки на світі існуватимуть імперіалісти та ядерні загрози". Це питання обговоренню не підлягає навіть за мільйони доларів, наголошують у Пхеньяні.

Є й інші причини, чому Північна Корея не хоче відмовлятися від атомної бомби. З одного боку, ядерна зброя для військових у КНДР слугує достатньою заміною традиційної зброї, на модернізацію якої бракує грошей. З іншого боку, статус ядерної держави сприяє посиленню патріотизму.

Керівництво у Пхеньяні робить ставку на атом

Керівництво у Пхеньяні робить ставку на атом

Зброя як гарантія для режиму

Крім того, ядерна зброя для керівництва КНДР слугує чимось на кшталт гарантії від повалення режиму. Такі погляди радше є реакцією на приклади Саддама Хусейна чи Муамара Кадаффі, які, не маючи такої зброї, втратили владу. Тобто правителі у Пхеньяні сподіваються, що атомна бомба гарантує їм захист від нападу США.

Розмахування атомним кийком має змусити Вашингтон до двосторонніх переговорів з Північної Кореєю. У Пхеньяні хочуть, щоб це був діалог рівного з рівним. Розірвання договору про ненапад і угода про припинення вогню від 1953 року мають нагадати США, про що, власне, йдеться Північній Кореї під час цього дипломатично-риторичного обміну ударами. Від суботи, 30 березня, керівництво у Пхеньяні за такою ж логікою розглядає й відносини з Південною Кореєю - "за приписами часів війни".

Незважаючи на нові реалії, адміністрація у Вашингтоні дотримується своєї старої стратегії: жорсткіші санкції та демонстрація військової міці мають спонукати Пхеньян повернутися до столу переговорів. Американський президент Барак Обама не вірить, що Кім Чен Ин хоче почати війну, сподіваючись на підтримку Китаю. Пекін прагнутиме уникнути війни, розраховують американці.

США демонструють свою міць під час маневрів

США демонструють свою міць під час маневрів

Водночас США та їхні союзники у Південній Кореї самі провокують подальшу ескалацію. Демонстрація техніки, здатної використовувати атомну зброю, під час маневрів у Південній Кореї роз'ятрює рани часів корейської війни. Унаслідок таких демонстративних дій США підтримка Кім Чен Ина тільки посилюється. Реакції з Північної Кореї показують, що стратегії американських президентів Клінтона, Буша та Обами, спрямовані проти розробки атомної бомби в Північній Кореї, провалилися.

DW.COM

Реклама