Приватизація під тиском. Чи МВФ змусить Україну продати великі підприємства | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 18.01.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Приватизація під тиском. Чи МВФ змусить Україну продати великі підприємства

Після минулорічного провалу в Україні великої приватизації МВФ вимагає терміново розблокувати цей процес. Але в багатьох випадках на заваді стали українські суди.

Безкінечна історія - приватизація Одеського припортового заводу

Безкінечна історія - приватизація Одеського припортового заводу

На початку цього року у Міжнародному валютному фонді (МВФ) вирішили звернути окрему увагу на так звану "велику приватизацію", тобто на продаж державою великих підприємств, вартістю більше 250 мільйонів гривень. Попри амбітні плани - ще в травні минулого року було затверджено 26 об'єктів на продаж, - за цей час продати не вдалося жодного. Аби "розблокувати" цей процес, представник МВФ Йоста Люнгман зустрівся 10 січня із головою Фонду державного майна (ФДМ) Віталієм Трубаровим. Після зустрічі останній написав у Facebook: "Чітка вимога МВФ - розпочати в 2019 році продаж компаній з переліку великої приватизації".

Вже в середу, 16 січня, уряд України на своєму засіданні ухвалив новий перелік об'єктів великої приватизації, який за словами міністра кабінету міністрів Олександра Саєнка, не має терміну дії і може як доповнюватися, так і скорочуватися. "Ми переходимо від річних планів приватизації до довгострокового планування цього процесу. Орган приватизації - Фонд державного майна України - зможе більш гнучко підходити до проведення процедур продажу в залежності від готовності того чи іншого підприємства, стану розв'язання його проблем", - зазначив Саєнко.

Складний процес

За словами члена Стратегічної групи радників з підтримки реформ Андрія Бойцуна, оновлений перелік здебільшого містить ті ж самі підприємства, що були в списку на попередній рік. Хоча саму ідею відв'язати об'єкти приватизації від річного планування та планів річних надходжень до державного бюджету експерт вважає раціональною. Адже іноді якісна підготовка підприємства до приватизації може займати тривали час і не вписуватися у межі календарного року. Тому поспіх із виконанням плану приватизації у таких ситуаціях призводить до "зрізання кутів", зменшуючи шанси продати об'єкти вигідно чи взагалі знайти покупця, впевнений Бойцун.

DW.COM

Про завчасне розчарування великою приватизацією говорить і голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. За його словами неспішність процесу зумовлюється тим, що новий закон про приватизацію було ухвалено лише торік, а процедура продажу великих підприємств, прописана в ньому є досить складною. "Спочатку відбувається конкурс на обрання так званих інвестиційних радників, потім радники готують підприємства до продажу, і лише після цього відбувається сам приватизаційний конкурс", - розповідає Кушнірук.

Проблемні радники

Саме процедура обрання радників і стала найбільш вузьким місцем для старту великої приватизації у 2018 році. Так, за словами Трубарова, на шести підприємствах з нового переліку ФДМ ще торік відібрав інвестиційних радників. Однак результати конкурсу в п'яти з них, включно із Одеським припортовим заводом (ОПЗ), залишаються заблокованими в судах, і радники не можуть розпочати роботу з підготовки об'єктів до приватизації. "Азовмаш", натомість, взагалі не отримав жодної заявки від претендентів на інвестиційного радника, і готувати до приватизації його буде Фонд державного майна. Єдиним підприємством, де процес триває, є столичний "Президент Готель", інвестиційним радником якого стала компанія "Конкорд Консалтинг", додає Трубаров.

За словами заступника виконавчого директора "Центру економічної стратегії" Дмитра Яблоновського, судові суперечки щодо цих конкурсів свідчать про іншу проблему. "Те, що ми так і не розпочали роботу радників - в інтересах тих політиків, які зараз контролюють ці підприємства", - впевнений експерт. Про масштаби зловживань, за його словами, свідчать численні розслідування правоохоронних органів у цій сфері. Так, за даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), у 2017 році з понад трьох сотень справ у роботі бюро 49 стосувалися корупції на державних підприємствах, а сума завданих збитків у цих справах оцінювалася в 20 мільярдів гривень. В липні того ж року директор НАБУ Артем Ситник називав державні підприємства "основним джерелом політичної корупції".

Фактор МВФ

Попри це, у меморандумі про співробітництво з Міжнародним валютним фондом український уряд взяв на себе зобов'язання продати до кінця першої половини 2019 року вугільну компанію "Краснолиманська", "Президент Готель" та фармацевтичну компанію "Індар". У меморандумі також згадується енергетична компанії "Центренерго", приватизацію якої було зірвано наприкінці минулого року через недопуск претендентів до участі у конкурсі. 16 січня уряд вирішив повторно виставити її на продаж за колишньою стартовою ціною.

За словами Бойцуна, приватизація "Центренерго" і досі є можливою, адже радники уже підготували цей об'єкт до продажу, а інтерес до нього з боку потенційних покупців зберігається. І якщо у випадку з "Президент Готелем" експерт вказує на залежність прогнозу від швидкості роботи радників, то продаж двох інших підприємств, зазначених у меморандумі з МВФ, залежить від волі українських суддів. "Якщо найближчим часом суди розблокують конкурси з призначення радників, то підготувати їх до приватизації та продати їх у поточному році цілком реалістично", - каже Бойцун".